Фридерик Шопен, Генрик Вєнявський, Іґнацій Ян Падеревський, Ґражина Бацевіч, Кароль Шимановський. А ще Віслава Шимборська і Адам Міцкевіч. Минулої суботи Великі Поляки промовляли до мешканців давнього Станіславова, гостей Івано-Франківської обласної філармонії ім. Іри Маланюк. Промовляли кожен на свій спосіб, своєю особливою мовою, мовою польської музики і поезії, польською мовою. Промовляли в сучасному Івано-Франківську, як і сто років тому в Станіславові в Театрі ім. Станіслава Монюшки. Хіба ж не символічно?

Святковий концерт „В дусі свободи” в рамках Днів польської культури в Івано-Франківську зібрав багато людей. Концерт з нагоди 100-ліття відновлення Незалежності Польщі після 123 років розподілу.

- Ми представили найважливіших композиторів XIX i XX століть польської музики. Фридерик Шопен, є, напевно, найвідомішим польським композитором, як і Кароль Шимановський, чи Іґнацій Падеревський, який окрім того, що був прекрасним композитором, піаністом, був ще й чудовим політиком. І ці прізвища дуже важливі для поляків, – сказав піаніст Робер Адамчак. - Тому вибрані нами композиції – це був наш спільний свідомий вибір.

Польські композитори, особливо ті, що творили у XIX i на початку XX століть були дуже близькі до важливих для суспільства, у якому вони жили, справ. Своє натхнення вони черпали у польському фольклорі, польському слові та думці. Багато з них виїхали з місць, де вони народилися та виховувалися. Задля того, щоб вдосконалювати свої уміння у поважних музичних осередках.

Класична музика у часи поділів була надзвичайно важливим елементом, що підтримував національну ідентичність, але також у 1918 році, коли Польща отримала незалежність, у цей такий непростий період, її звучання було особливо важливим для формування Польської держави.

- Маємо за честь, що завдяки підтримці партнерів з Польщі та України ми можемо в цьому чудовому місці виступити, – сказав Маріуш Мончак, віце-президент Фундації „Ars Activa”, музикант, скрипаль. - Музика має силу єднання. Переживаючи ті самі емоції та естетичні враження, меломани мають можливість заглибитися в себе і разом відчути красу музики. Для нас важливим було заграти таку музику, яка була б різноманітною. А публіка добре слухала. Гадаю, таких концертів треба більше, бо це музична площина, без жодної політики. Ми даруємо людям те, що вміємо.

- Цього року ми також маємо 100-ліття надання жінкам права голосу на виборах, тож ми вибрали і твори композиторки Ґражини Бацевіч, – додала скрипалька Надія Мончак.

Музика і справді була різноманітною і до смаку найвибагливіших шанувальників.

Куяв’як ля-мінор Вєнявського є таким твором, який відповідає одночасно високим технічним вимогам і є квінтесенцією того, що називають польскістю в музиці. Чи, скажімо, присвячена іспанському віртуозові скрипки Пабло Сарасате Соната oп. 13, ля мінор, Ігнація Падеревського, яку він написав 25-літнім юнаком, а сам Йоганнес Брамс сказав про цей твір, що він є не стільки скрипковою сонатою, як сонатою концертною. Друге з чотирьох Шопенівських скерцо, яке визнано шедевром, Скерцо сі-бемоль-мінор №2, oп. 31, яке скинуло з трону перше зі скерц, що царювало на естраді. Здіслав Яхімецкі був зачудований „довгою стрічкою мелодії, виспіваною на одному подихові”. А Артур Гедлі називав її музикою, яка „вражає і захоплює”. Сюїта на дві скрипки Ґражини Бацевіч із семи коротких частин, дуже характерних для музичної поетики композиторки. Пікантність цієї сюїти полягає у поєднанні барокової манери з терпко-діатонічною гармонією, часом приправлена хроматичними тонами, які раз по раз огортають квазі-тональні перебіги, що мають тут більш реліктово-сентиментальний, ніж іронічний характер. І врешті Соната оп. 9 ре-мінор, написана Каролем Шимановським у 1904 році. В ній можна почути впливи Скрябіна і Брамса, а також тут є багато власне самого Шимановського, який повноцінно розкрився після подорожі до Сицилії та Алжиру кількома роками пізніше.

Концерт презентувала Фундація „Ars Activa” із Зеленої Ґури, партнерського міста Івано-Франківська. Ці чудові шедеври присутні у концертній залі слухачі могли почути завдяки майстерній грі музикантів.

Маріуш Мончак, скрипаль. Навчався у Нью-Йорку та Монреалі, де власне і отримав ступінь магістра та доктора музики. У даний час займається активною концертною діяльністю. Грав у найпрестижніших залах, таких як Карнегі-голл і Евері Фішер Голл, Лінкольн-центр в Нью-Йорку, Place Des Arts в Монреалі, Юніон-Гол в Роттердамі, Московська консерваторія у Росії. Як соліст та камерний музикант виступає з численними оркестрами. Як педагог багато років викладав скрипку у Коледжі Платон у Монреалі. Крім того регулярно викладає і проводить курси в університетах Канади, Бразилії, та музичних консерваторіях у Росії та Італії.

Надія Мончак, уродженка Польщі, канадська скрипалька, гру на скрипці почала вивчати з батьком Маріушем у віці 4 років. Її музична подорож сформувалася в Канаді та Європі завдяки професорам Елеонорі Туровській, Владіміру Ландсману, Марчіну Барановському, Борису Бєлкіну та Захару Броні. Як солістка та камерний музикант вона брала участь в чисельних концертах в Канаді, Сполучених Штатах, Польщі, Німеччині, Росії, Швейцарії, Ісландії та багатьох країнах Південної Америки.

Роберт Адамчак – піаніст, доктор музики, ад’юнкт університету ім. Адама Міцкевича в Познані, вчитель у Комплексі музичних шкіл ім. Кшиштофа-Комеди Тчіньського в Острувє Велькопольському, нагороджений почесною відзнакою „Заслужений для польської культури”, наданою Міністром культури та національної спадщини Республіки Польща (2014). Виступає сольно та з камерними оркестрами у Польщі та за кордоном (Німеччина, Франція, Туреччина, Словаччина).

А в музичний настрій творів, розповівши про композиторів та музику, впровадила слухачів пані Ева Мончак та пан Володимир Гарматюк.

З нагоди урочистостей Маршалек Сенату Республіки Польща Станіслав Карчевскі, під почесним патронатом якого відбувалися Дні польської культури, надіслав до Івано-Франківська привітального листа.

„З величезним задоволенням я взяв під опіку цю вже традиційну подію, яка присутня третій рік поспіль в календарі культурних подій за межами країни. Як Маршалек Сенату Республіки, Палати польського Парламенту, до завдань якої входить і опіка над земляками, що проживають за межами Батьківщини, високо ціную всі ініціативи, які покликані зміцнювати і об’єднувати польські середовища, як і події, що пропагують польську культуру, історію та нашу рідну мову. Дні польської культури дають надзвичайну можливість поширювати культурний доробок земляків за кордоном і зміцнювати зв’язок із Вітчизною, підкреслювати, що наша спільнота і національна самобутність існують далеко за межами країни,” – зокрема йдеться у привітальному листі, який прочитала на урочистому відкритті концерту директор Центру польської культури та європейського діалогу пані Мар’я Осідач, установи, що є вже три роки незмінним організатором Днів польської культури в Івано-Франківську.

На концерті, крім творів композиторів, прозвучали вірші Адама Міцкевича і Віслави Шимборської українською та польською мовами. Вірші читали молоді лауреатки поетичних конкурсів з Івано-Франківська Аніта Чіркова і Софія Даляк. Пролунали „Розмова про любов рідної вітчизни” Віслави Шимборської та „Алушта вдень”, „Алушта вночі” Адама Міцкевіча, поета, чий пам’ятник стоїть одразу ж неподалік колишнього театру ім. Станіслава Монюшки.

Текст: Роберт Кубіш

Фото: Дмитро Дем’янів