Вчитися влітку – звісно, хочемо! З таким гаслом 18 червня 2018 року в Кам’янці-Подільському почалася Літня школа польської мови та культури.
Вже третій рік Центр польської культури та європейського діалогу організовує такі школи в Івано-Франківську. Але цього року ми пішли далі і разом з Центром слов’янських мов та культур у Хмельницькому за підтримки Сенату Республіки Польща та участі Фонду „Свобода і демократія”, в рамках проекту „Біло-червоне ABC. Дофінансування додаткових заходів щодо польської освіти в Польщі та Україні”, ми організували на Поділлі навчальний заїзд для дітей віком від 10 до 12 років, у якому взяла участь група з Івано-Франківська у кількості 20 осіб і стільки ж дітей з Хмельницького.
Під час занять діти не лише мали змогу похвалитися своїми раніше здобутими знаннями з мови, але й завдяки цікавим навчальним програмам збагатити свій мовний запас.
Заняття з географії, під час яких було створено симпатичну кольорову і багато декоровану мапу Польщі, познайомили учасників зі значенням і принадами всіх 16 воєводств Польщі. Історична частина занять мала свою родзинку. На заняттях з історії діти не лише слухали лекції ведучого, але й наочно могли познайомитися з важливими для Польщі історичними подіями, відвідавши давні місця у старій частині Кам’янця-Подільського та Хотина, де в 1673 році відбулася переможна битва коронного і литовського військ під проводом майбутнього короля, а тодішнього великого коронного гетьмана Яна Собеського, з того часу званого „Левом Хотинським”.
Не забули, звісно, і про відпочинок. Діти вчилися танцювати і впевнено робити кроки статечного полонеза, веселої бельгійки, а також випікали смачні тістечка і створювали гарні глиняні вироби під час пекарських і гончарських занять.
Але найбільшим викликом і одночасно успіхом став музичний супровід богослужіння в костелі св. Миколая на вул. Домініканській, який зробили учасники літньої школи.
На жаль, все гарне швидко закінчується, і 27 червня діти зі сльозами на очах покидали Домініканський монастир, який на 10 днів став їхнім домом, а всі його мешканці сердечними приятелями. Дітки не хотіли повертатися і запевнили, що охоче ще раз візьмуть участь в такій школі.
Текст: Аліна Чіркова
Фото: Злата Гаврилко, Адріана Вур
