Ентузіазм однієї особи, молодої докторантки Наталії Тарковської видобуває з небуття пам’ять про славну лічницю. Досі часу про природничо-лікувальний заклад знали хіба шанувальники Покуття і колишніх Кресів. Ще можна прочитати книжку Наталії Тарковської, а в Косові відбулася конференція, присвячена легендарному закладу.

У Косові на Покутті відбулася конференція „Історично-культурна, архітектурна і природнича  спадщина лічниці доктора Аполінарія Тарнавського”. Симпозіум гостинно прийняв Інститут прикладного та декоративного мистецтва. Косівчани, гості з Івано-Франківська та Польщі прибули на симпозіум, аби відкрити багато аспектів минувшини, але й пізнати потенціал, що все ще жевріє в косівському санаторії.

Консул Республіки Польща у Львові Влодзімєж Сульґостовскі привітав шанувальників Косова і Покуття і зізнався, що також належить до них, дуже цінує цю частину України, відколи приїхав сюди п’ять років тому.

- Моє захоплення цим місцем, Косовом почалося чотири роки тому, коли я почав працювати консулом у Львові. Особливо хочу подякувати Наталії Тарковській, яка є, так би мовити, двигуном процесу відродження давньої величі цього чудового місця та його найкращих традицій.

Мар’я Осідач, директор Центру польської культури та європейського діалогу сказала, що з радістю підтримує ініціативи, які популяризують пам’ять про вже дещо забуту лічницю, і що та зустріч була особливою, бо вперше ЦПКіЄД організовує якусь подію поза межами Івано-Франківська.

- Ця історія трохи забулася, як і це місце. Забули про нього і господарі, українці, які тут живуть, і поляки. Лише під час таких симпозіумів дізнаються, яким величним місцем була ця лічниця, і який потенціал в ній спочиває. Цієї події не було б без Наталії Тарковської, яка є рушійною силою цієї теми, бо цілковито і фанатично їй віддана. Коли минулого року вона прийшла до нас, аби ми спільно написали цей проект і розпропагували тему лічниці, її ідею підхопили наші партнери, Фундація „Допомога полякам на Сході”, Сенатська комісія зв’язків з поляками за кордоном, а ми, ЦПКіЄД тішимося з того, що можемо першу таку імпрезу організувати поза стінами Центру і межами Івано-Франківська.

Конференція відбулася за ініціативою Наталії Тарковської, популяризаторки пам’яті про лічницю Аполінарія Тарковського в Косові. Молода дослідниця виголосила доповідь „Спільна спадщина – спільна справа. Природничо-лікувальний заклад доктора Аполінарія Тарнавського. Історично-культурна цінність і туристичний потенціал”. Вона переконувала присутніх в тому, як спадщина Косова може стимулювати туризм та розвиток міста і регіону. Також було виголошено реферати Катажини Тур-Марцішук і д-ра Влодзімєжа Вітковського, дослідників-співавторів, що під кінець 90-х років здійснили інвентаризацію косівської лічниці. На завершення симпозіуму відбувся показ гуцульської моди. Зачаровані глядачі в залі дивилися на молодих гуцулок, які демонстрували стилізований під народний одяг. Присутні фотографували на телефони, фотоапарати, планшети все, що бачили. Після конференції було пригощення стравами вегетаріанської кухні з переписів Аполінарія Тарнавського. А супроводжувала куштування страв без м’яса з меню природничо-лікувального закладу гуцульська музика в досить незвичних аранжуваннях, наприклад, на саксофоні.

Лічниця Аполінарія Тарнавського була відомим у міжвоєнному двадцятилітті курортом, до якого приїздили еліти II Речі Посполитої. Бували тут зокрема: Войцех Корфанти, Роман Дмовскі, Іґнаци Дашиньскі, Ґабріела Запольська, Казімєж Вєжиньскі. Заклад славився нетиповими на той час методиками лікування через голодування і працю.

- Методи лікування доктора Тарнавського були досить популярними в західній Європі, але в наших краях були невідомі, тому вабили оригіналів зі світу культури. Доктор Тарнавський вибрав методику природничо-лікувальну, – описала принципи роботи закладу Наталія Тарковська, - з огляду на те, що Косів мав чудовий клімат, який давав змогу застосовувати саме цю методику. Пацієнти доктора Тарнавського вставали о 5:30, бродили босими по росі, потім робили гімнастичні вправи під час сходу сонця в такт музиці, яку виконував оркестр, а потім працювали в саду і городі.

Наталія Тарковська є чи не єдиною особою, яка намагається нагадати про ще не так давно легендарний санаторій, пам’ять про який поступово затирається. Захоплена дослідниця написала книжку „Лічниця народу: культуротворча роль природничо-лікувального закладу доктора Аполінарія Тарнавського в Косові на Покутті (1893-1939)”. Намагається врятувати дерев’яні корпуси санаторію. Пише проекти і висилає листи до різних інституцій, часто без відповіді. Як молода, яскрава і симпатична особа, зазвичай знаходить прихильність і розтоплює найхолодніші серця. Щоправда часом її шарму не вистачає, аби деякі з тих сердець розтанули, наприклад, головного лікаря санаторію.

- Моя пригода з доктором Тарнавським почалася сім років тому, коли я прочитала коротку статтю професора Ніцеї про цю лічницю. Це вплинуло на вибір магістерської праці, і я вирішила про це написати. Спершу мене відговорювали, бо не було жодних матеріалів, майже жодної публікації, окрім книги спогадів сина, Віта Тарнавського під назвою „Мій батько”. Я все ж вирішила шукати. Довелося дослідити кілька десятків архівів у Польщі і в Україні та Лондоні. Зараз працюю над докторською дисертацією, присвяченою громадській діяльності доктора Тарнавського. Це буде нагода показати громадське довоєнне життя поляків у Косові. Сподіваюся, що вдасться реалізувати проекти, про які ми говорили під час симпозіуму, що вдасться подбати про спадщину лічниці, і включити її до туристичного обігу, аби вона стала головною принадою цього регіону.

Організатори симпозіуму забезаечили візит до дитячого санаторію. Присутніх привітав головний лікар санаторію Юрій Плав’юк. В Білій Віллі гостей пригостили соком із проростків пшениці. Це рідина, багата на поживні речовини, що має антибактеріальну дію. Діти, які перебувають в санаторії, п’ють такий сік щодня. Учасників конференції супроводжували Наталія Тарковська і Катажина Тур-Марцішук. Те, в якому стані перебуває сьогодні давній природничо-лікувальний заклад в Косові, не може не тривожити шанувальників лічниці. Самому ж директору дитячого санаторію, який знаходиться на території колишньої лічниці доктора Тарнавського, здається, ці переживання не властиві, бо минулого року розпорядився розібрати старовинну дерев’яну веранду, що обрамлювала лазню. Але протести все ж зупинили знищення усієї тераси. Так Наталія Тарковська описує стан корпусів лічниці Тарнавського:

- Будинки перебувають в жалюгідному стані. Частину з них законсервували, якраз ті, що було пошкоджено, позбавлено оригінальних архітектурних елементів. Ми хотіли б цього уникнути, хочемо, аби ті будинки, що збереглися в оригінальному вигляді, було справді законсервовано, аби їх могли колись оглядати відвідувачі. Сподіваюся, вдасться в майбутньому врятувати всі будинки, які можемо сьогодні бачити – всього сім вілл. Звісно, ідеально було б, якби ми змогли відреставрувати ті вілли, які втратили оригінальні елементи, але передовсім я хотіла б зосередитися на ремонті їдальні і створити там музей історії лічниці.

Дитячий санаторій у Косові має кілька принад. Це не тільки група давніх і оригінальних як для Покуття споруд, але й цікавий парк. Дерева, які тут ростуть, привертають погляд пересічного мандрівника, але для дендрологів і ботаніків – це справжній рай.

- Тут є багато цікавих екзотичних дерев, які насадив доктор Тарнавський, – говорить д-р Тетяна Прикладовська, працівниця ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України. - Тут є дерева з Північної Америки, такі як сосна Веймута, американський ліріодендрон тюльпановий, кипарисик Лоусона. Є також дерева з Китаю і Японії, три величезні особини гінкго білоба, або гінкго дволопатевого, кипарисик горіхоплідний, дугласія тисолиста і модрина японська, а крім того, багато різних кущів. Цікаво, що ті дерева мають величезні розміри. Бо розвинених дерев є дуже мало не лише на північному боці Карпат, але й по всій Україні. Тут ростуть дерева, які мають по сто років, в середньому до півметра діаметру, а деякі до метра і більше. Цей парк заслуговує на більшу увагу, дослідження, можливо, збір насіння, яке можна буде садити в інших парках інших регіонів.

Конференція відбулася 23 червня 2018 року. Симпозіум є шаною, яку віддали його організатори та учасники докторові Аполінарію Тарнавському в 75. річницю його смерті і 125. річницю відкриття природничо-лікувального закладу. Взяли в ньому участь фахівці з Польщі та України, що репрезентують різні наукові дисципліни. Конференцію організував Центр польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську за підтримки Сенату Республіки Польща та участі Фундації „Допомога полякам на Сході”, а також Генерального консульства Республіки Польща у Львові. Місцевим партнером події був Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва.

Текст: Войцех Янковський/ Кур'єр Галіційський
Переклад з польської: Володимир Гарматюк

Фото: Анджей Леуш

Партнери

Співпраця

Медіапартнери


Матеріал містить лише погляди автора/ів і не може бути прирівняний до офіційної позиції Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща

Up