Розкрити нові таланти і познайомитися із пісенною культурою інших країн. Вже п’ятий рік поспіль старовинне місто, що лежить на північний захід від столиці Польщі, збирає на кілька днів десятки молодих вокалістів на пісенний конкурс. Місто пряників і дракона, цегляних будинків, Вісли і... Коперника. Як ви вже, певно, здогадалися, мова про Торунь.
Ідея фестивалю виникла 5 років тому у колі однодумців пані Івони Зєміньської-Бонцал. Пані директор каже, хотілося, аби молоді талановиті люди могли показати свій талант, мали можливість виступити, відчути атмосферу конкурсу, побути в середовищі, отримати сценічний досвід, а головне – могли зав’язати нові знайомства, могли інтегруватися в пісенну культуру інших країн. Адже головною умовою фестивалю „На мовах” є власне мова пісень. Учасники співають пісні своєю рідною мовою. Польським виконавцям одну пісню дозволено виконувати мовою іноземною.
- Ми хотіли, аби учасники, глядачі, гості, організатори, журі могли познайомитися з музичною культурою інших країн. Щоби то була та музика, яку ровесники учасників, які до нас приїздять, слухають у себе на батьківщині. І популярна, і народна, естрадна. Адже цього ми не знаємо, а вони не знають нашої музики. Тож такою і була ідея: талант, інтеграція через взаємопізнання, – говорить пані Івона Зєміньска-Бонцал, директор фестивалю.
Виконавці – аматори. Тож конкурс є для них ще й своєрідним стимулом. Дехто з учасників попередніх едицій вже здобували перемоги в інших конкурсах, таких як „Шанс на успіх” чи „Голос Польщі”, стали відомими, створили власні музичні колективи. Один із них виник два роки тому саме на фестивалі „На мовах” в Торуні – дует Кінги Влодаркєвіч і Шимона Жешки, який цього року отримав спеціальну нагороду.
- На попередньому фестивалі ми разом з Шимоном мали заспівати пісню. З’ясувалося, що ми дуже гарно звучимо разом, і так з’явився дует. До Торуня приїздимо щороку на цей фестиваль і щороку наші голоси оцінює публіка і журі.
Впродовж конкурсного дня журі має прослухати півсотні виконавців. Це важка і напружена робота. Голоси насправді потужні в усіх виконавців, репертуари дуже цікаві і часто несподівано складні.
- Вибираючи пісню, зважаю передовсім на текст, – говорить Ервін Конарскі із Влоцлавка. Він запропонував пісню з репертуару Мєчислава Фоґґа „То остання неділя”. - Вважаю, що тексти, які писалися колись, мають якусь душу, зміст, послання. А деякі сучасні тексти часто є просто безсенсовними. Я дуже люблю стару польську музику. А фестиваль в Торуні мені подобається через його атмосферу, знайомства, – додає пан Корнацкі
- Я вчуся оперного співу. А тут вирішила заспівати трохи інші пісні, – говорить Кароліна Панковска з Торуня. Дівчина є студенткою музичної академії в Бидґощі, має намір стати професійною співачкою. - Я вже здобувала на цьому фестивалі 3 і 4 місця. Співаю все, що сподобається. Цього року я заспівала пісні з мюзиклу „Mein Herr” Лайзи Мінеллі і „Португалець оскулаті” із польської розважальної програми „Кабаре літніх джентльменів”.
Сценографія, образи, подача. Все це треба оцінити, і, на жаль, вибрати лише кількох найдостойніших.
- Не йдеться про те, хто найголосніше заспіває, чиє виконання буде технічно бездоганним, – каже голова цьогорічного журі пані Аґнєшка Залесьна. - Ми оцінюємо цілісний образ. Виконавець мусить показати сюжет, а не просто відспівати пісню.
Журі фестивалю щороку змінюється. Цього року учасників фестивалю пісні „На мовах” в Торуні оцінювали професійні музиканти і педагоги Томаш Станьчик, Лешек Міліньскі та Агнєшка Залесьна. Організатори намагаються запрошувати таких людей, які не лише професійно займаються музикою, але й працюють з дітьми, навчають їх співати чи грати. Це важливо, каже директор фестивалю. А ще важливо, що члени журі після прослуховувань спілкуються з виконавцями, дають їм поради, говорять, над чим варто працювати, аби удосконалюватися.
- Суддя, який сам готує співака до фестивалю, може щось підказати, порадити. Бо не всі учасники фестивалю мають серйозну вокальну підготовку. Ми відкриті для всіх, хто хоче співати. Тож іноді підтримка, порада судді є дуже важливим стимулом для того, аби зайнятися співом серйозно. Навіть якщо не переможуть, не отримають нагороди, отримають від журі потрібні слова. І члени журі охоче з учасниками спілкуються. Іноді навіть черга до них стоїть, ми маємо починати якусь забаву, а їх немає – вони чекають на розмову з суддями.
Польща, Словаччина, Чехія, Грузія, Азербайджан, Литва, Молдова, Білорусь, Німеччина, Україна, Болгарія – ареал виконавців, які вміють співати і хотіли б спробувати свої сили, досить широкий. Всі вони молодого віку – від 16 до 29 років. Дехто ще зовсім юний – цього року організатори на фестивалю пісні „На мовах” зробили кілька винятків: почувши, як співають охочі заповнити анкету учасника, до участі допустили значно молодших виконавців. Мартина Чьвік (Польща, Кошалін), Віктор Хмєль (Польща, Вомбжезно) і Софія Гарматюк (Україна, Івано-Франківськ). Всі троє отримали відзнаки і нагороди.
- У мене гран-прі президента міста. Ми ще вчора хотіли їхати. Я не думала, що мене відзначать. Я була шокована, коли назвали моє ім’я. Я шукала ідеальний твір, аби заспівати на цьому конкурсі. І ми з педагогом зупинилися на „Коли ми були молодими” з репертуару Адель і „Світ помилився” Патриції Марковської. Я щаслива. – ділиться враженнями Мартина Чьвік.
- Я готувалася півтора місяці з Іванкою Шкварок, івано-франківською співачкою, педагогом. Я захотіла співати пісню „Фортепіано” з репертуару Христини Соловій і лемківську народну пісню „Під облачком”. Іванка поставила зі мною пісні, а потім ми з батьками вибирали сукню. Червону з чорною вишивкою. Я хотіла ходити по сцені босою, але не наважилася. Взагалі, дуже сподобалося. Дуже серйозний рівень виконавців. Я отримала нагороду директора Молодіжного дому культури, – розповіла Софія Гарматюк.
Відбувається фестиваль щорічно на базі Молодіжного дому культури в Торуні під почесним патронатом президента міста і маршалка воєводства куявсько-поморського. Завдяки цій підтримці учасники мають не лише поважні нагороди, але й безкоштовне проживання і харчування. Власним коштом їм обходиться лише дорога.
А Молодіжний дім культури в Торуні запрошує не тільки на фестиваль „На мовах”. Тут відбувається багато різноманітних культурних імпрез. Театральні вистави, виставки, концерти. Один із них – „Нова сцена”.
Цьогорічний фестиваль „На мовах” закінчився. Позаду – переживання, емоції, іноді сльози, але залишилися гарні враження і нові знайомства і досвід. А ще, говорить пані директор фестивалю Івона Зємінська-Бонцал, залишаються деякі особисті речі учасників, забуті ними після виступів. Усі вони зберігаються, і директор знає, кому належить кожна з них. Тож можливо колись, жартує вона, коли теперішні конкурсанти стануть відомими виконавцями, ті речі стануть унікальними цінними експонатами музей фестивалю пісні „На мовах” у Торуні.
Текст: Володимир Гарматюк
Фото: Володимир Гарматюк
