4 серпня польська громада Івано-Франківська, родини жертв з Польщі та представники місцевої української влади взяли участь у вшануванні 77 роковин злочину, скоєного гітлерівцями проти польської інтелігенції Станиславова в Чорному Лісі.

На пам’ятну урочистість також прибули: Рафал Вольскі, генеральний консул Республіки Польща у Львові, Богдан Білик, заступник міського голови Івано-Франківська, Тереза Захара з Департаменту у справах національної спадщини за кордоном і військових втрат Міністерства культури та національної спадщини РП, представники польського спецпідрозділу польських збройних сил на чолі з майором Ґжеґожем Шнайдером, Емілія Хмєльова, голова Федерації польських організацій в Україні, Марцін Демцьо з Фундації „Свобода та Демократія”.

Поминальну молитву за упокій душ безвинно убитої станиславівської інтелігенції відправив кс. Владислав Іващак, настоятель парафії Христа Царя в Івано-Франківську.

За даними різних джерел, в 1941 році у Станиславові гітлерівці знищили близько 300 представників польської інтелігенції та членів їхніх родин. Тіла вивозили до Чорного Лісу і скидали до викопаних ям. Після війни інформацію про цей злочин було засекречено. Лише після розвалу Радянського Союзу польська громада Івано-Франківська зініціювала дослідження поховань у Чорному Лісі. Сьогодні там є 17 впорядкованих могил у місцях, де було знайдено рештки.

Проф. Єжи Гіцкєвіч з Опольської політехніки, чий батько був розстріляний в Чорному Лісі, дізнався про злочин лише після розвалу Радянського Союзу.

- Про це не можна було говорити, не можна було приїздити. Про злочин в Чорному Лісі я дізнався лише в 90-х роках. Коли я вперше сюди приїхав, цього пам’ятника тут ще не було. Був лише кам’яний пагорб, облаштований за підтримки „Енергополя”. Я дуже вдячний Товариству „Пшиязнь” за роботу, виконану в цьому місці. Також владі Івано-Франківської області, особливо голові ОДА Михайлові Вишиванюкові (покійному), який багато зробив для того, аби це місце виглядало так, як виглядає зараз, – зазначив проф. Гіцкєвіч.

Кільканадцять років цим місцем опікуються члени та голова Товариства польської культури „Пшиязнь” в Івано-Франківську Віталій Чащін. Цього року організація відзначає 25-літній ювілей діяльності.

- Це святе місце не тільки для мешканців Івано-Франківська (д. Станиславова), членів нашого Товариства, але й для багатьох поляків. На початках тут було жахливо. Все заросло. Сімнадцять спільних могил були залиті водою. Ми все вручну вичищали, бо через підтоплення не можна було використовувати техніку. Руками черпали воду з ям, ношами носили ґрунт, привезений з Івано-Франківська, бетонували ті могили, – розповідає Віталій Чащін.

Рафал Вольскі, генеральний консул РП у Львові подякував за те, що пам’ять про це особливе місце живе.

- Користуючись нагодою, хочу подякувати всім, хто створив і дбає про це місце пам’яті. Особливо вдячний польській громаді Станиславова, всім польським організаціям, які тут діють. Зокрема Товариству „Пшиязнь”, чиє 25-ліття відзначаємо. За те, що з мороку забуття видобули це місце, яке, за задумом убивць станиславівської еліти, мало стати місцем її цілковитого знищення і забуття. До Чорного Лісу ніхто не мав приходити, бо ніхто не мав пам’ятати про ці могили. Але ви перекреслили плани злочинців, які вчинили цей страшний злочин. Завдяки вам вдалося зберегти пам’ять, встановити цей монумент. Завдяки вам щороку тут відбуваються урочистості, і всі, хто відвідує Івано-Франківськ, вважає своїм обов’язком відвідати це місце, – сказав польський дипломат.

Тереза Захара з Департаменту у справах національної спадщини за кордоном і військових втрат Міністерства культури та національної спадщини РП приїздила до Чорного Лісу у 2007 році від імені Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва, за підтримки якої в 2011 році було відкрито хрест пам’яті знищених поляків.

- Я дуже тішуся з того, що встановлено довговічний пам’ятник, якому не загрожує руйнування з природніх причин. Тішуся, що це місце впорядковане, що воно єднає поляків, що є люди, які постійно дбають і пам’ятають про жертви. Це наше завдання, польської держави, її влади і громадян. Треба пам’ятати про тих, хто загинув під час війни, – зазначила Тереза Захара.

На завершення делегації польських товариств, консульства та спецпідрозділу збройних сил Польщі поклали вінки і запалили свічки біля пам’ятника, де на кам’яних плитах викарбувано імена розстріляних поляків.

В другій половині дня в Центрі польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську відбулися урочистості з нагоди 25-ліття діяльності Товариства польської культури „Пшиязнь”. Було презентовано фотовиставку „Ліс, в якому не співає птах”. Фотографії демонструють роботу, виконану Товариством польської культури „Пшиязнь” в Чорному Лісі з 1993 року по сьогодні.

Голос взяв голова Віталій Чащін, який розповів про діяльність товариства.

- Від початку ми були патріотами. Постійно збираємо дітей, влаштовуємо для них Миколая. Зустрічаємося з нашими земляками. В 1997 році ми організували виїзд молоді „Дорогами Станіслава Вінценза”. Супроводжуємо різні делегації, які приїздять до Чорного Лісу.

Слова вдячності за діяльність товариства „Пшиязнь”, особливо, за опіку над цвинтарем у Чорному Лісі, висловили: Кристина Стафіньска, голова гуртка станиславівців у Кракові, Богуслава Романєвска, заступниця голови Товариства шанувальників Львова та Кресів Південно-Східних відд. у Тарнові, Малґожата Новак, голова Товариства шанувальників Львова та Кресів Південно-Східних (відділ у Варшаві), Мар’я Осідач, директор Центру польської культури та європейського діалогу та інші.

З музично-поетичною програмою виступили волонтери Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську.

Наступного дня, 5 серпня, делегації поклали вінки та запалили свічки біля пам’ятника Польських легіоністів на колишньому Сапєжинському кладовищі (нині меморіальний сквер в Івано-Франківську). Завершилися вшанування урочистою Службою Божою в костелі Христа Царя на спомин про жертв гітлерівського злочину.

Текст: Євген Сало/ Кур’єр Галіційський
Переклад з польської: Володимир Гарматюк

Фото: Ольга Галюк, Олександр Кутицький