Львівська журналістка Беата Кост вперше прибула до Івано-Франківська понад 10 років тому. Місто вабило її тим, що його історія переплелася із історією Беатиної родини. Дідусь якийсь час працював у Станіславові, а наймолодша його сестра ходила тут до гімназії сестер Уршулянок. Було це ще до другої світової війни.

Сама ж Беата народилася у Львові, займається його історією. Публікації про Львів з’являються регулярно у пресі та в соцмережах, де пані Кост веде кілька тематичних сторінок. Також історії про Львів видали у двох книжках авторства Беати Кост: „Жінки зі Львова”, у якій презентувала розповіді про відомих акторок, великих співачок, ідейних вчительок і статечних аристократок та „Львівський альбом”, ідея якого виникла разом із акцією „Світло пам’яті для Личаківського цвинтаря”.

Своїм знайомством з історією нефаховий історик Беата Кост завдячує своїй бабусі.

– Моя бабуся, народившись у 1904 році, пережила дві війни, повоєнні часи, становлення демократії. Прожила цікаве і яскраве життя і багато чого пам’ятала, тож розповідала про це дома, розповідала мені. Я тоді сприймала ці історії, як якісь фантастичні казки, як речі, яких насправді не відбувалося – так давно і такими неймовірними вони були. А тепер я шкодую, що не розпитала, і не записала більше, – ділилася спогадами Беата Кост.

Їдучи на Покуття, пані Беата не знала багато про ці місцевості. Тож почала досліджувати давні їх історії. Авторка переконана, що для кожного міста його історія є дуже важливою річчю. Люди минають, а міста продовжують жити. І змінюватися. Дослідження Івано-Франківська, давньої його історії, вилилося в альбом „Станіславів. Із життя міста”. Це своєрідний туристичний путівник, який розкриває найцікавіші сторінки давнього Станіславова. Розкриває так, як авторка хотіла б сама прочитати в путівнику про Станіславів. Не знайшовши такого, вона вирішила сама його укласти.

– Я опрацювала багато старої преси. Станіславівські газети, яких було дуже багато. Також переглянула багато книжок, виданих раніше істориками, архівні матеріали досліджувала. Це надзвичайно цікава інформація – давні події, здобутки людей, польські пам’ятки цього міста. І хоча назву Станіславова змінено, сліди того, що залишили по собі колишні мешканці, живуть, – говорила пані Беата Кост.

Альбом „Станіславів. Із життя міста” було представлено публіці 28 лютого 2019 року у Центрі польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську. Він містить близько двох десятків розділів. Тематично поділений на частини, які розповідають про різні сфери життя міста. Це багато ілюстрований і зі смаком укладений альбом. Дизайн альбому зробив Ярослав Сосновський, який вже готував за матеріалами Беати Кост виставку про Станіславів. Вона є постійною експозицією у Центрі польської культури та європейського діалогу. Власне, альбом „Станіславів. Із життя міста” є ефектом доброї співпраці Беати Кост і ЦПКіЄД.

– До нас дуже часто звертаються історики, науковці, краєзнавці з проханням про підтримку тих чи інших видань. Це чималий запас матеріалу про історію давнього Станіславова. Центр польської культури та європейського діалогу, чиїм покликанням є пропагування польської культури, намагається власне показати доробок колишніх мешканців та їхній вклад у зародження і розвиток міста, – розповіла директор Центру Мар’я Осіач. – Видання книжок, пов’язаних з історією Станіславова – це одна з місій і цілей нашої щоденної діяльності. За 5 років ми вже здійснили публікації, чи підтримали видання шістьох книжок польською, українською мовами та видали двомовну аудіокнигу Тадеуша Ольшанського „Колись в Станіславові”, – додала Мар’я Осідач.

Альбом „Станіславів. Із життя міста” можна позичити почитати в бібліотеці Центру, або інших бібліотеках міста. Книжку можна також придбати в офісі Центру, що на вулиці Січових Стрільців, 56.

Текст: Володимир Гарматюк

Програма радіо CKPiDE:

Фото: Анджей Леуш

Партнери

Співпраця

Медіапартнери

Партнери

Співпраця

Медіапартнери

Senat Rzeczypospolitej Polskiej nad Polonią
Fundacją Wolność i Demokracja

Проект співфінансований в рамках допомоги полонії та полякам за кордоном Сенатом Республіки Польща за посередництвом Фонду „Свобода та Демократія”

Up