В Центрі польської культури та європейського діалогу відбулася традиційна, вже 8 „Чарівна ніч в бібліотеці”.

Щороку участь в цьому заході, покликаному пропагувати читання серед дітей та молоді, прагнуть взяти якомога більше учнів. Однак, організаторам доводиться вибирати. Як і в попередні роки, організатором 8 „Чарівної ночі в бібліотеці” виступило Генеральне Консульство Республіки Польща у Львові, а його партнерами є Центр польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську і Міська публічна бібліотека у Вроцлаві.

– Сподіваємося, що запропонована ініціатива сприятиме популяризації читання серед наймолодших. Ми хочемо показати, що книжка – це не тільки щось із цікавим змістом, але й, що суттєво, це видовищна і багата форма. Саме від цього залежить і вибір гостей. Організатори приготували таку програму, яка не тільки пропагує читання як спосіб отримання знань, але й як можливість провести вільний час і розважитися, – говорить директор ЦПКіЄД Мар’я Осідач.

Щороку організатори запрошують до участі в заході різних цікавих авторів. Не був винятком і цей рік. До Івано-Франківська на 8 „Чарівну ніч в бібліотеці” Міська публічна бібліотека у Вроцлаві запросила трьох жінок, авторок казок та оповідань для дітей, молоді і дорослих.

Аґнєшка Ґіль, яка народилася у Вроцлаві, каже, що відколи себе пам’ятає, розповідає казки. Авторка дебютувала в антології „Веселі історії” (2004), друкується у місцевих часописах. У 2008 році вийшла її повість „Дикий щавель”. Письменниця співпрацює зі сторінкою для батьків eDziecko.pl, часописом для молоді „Світ математики” та редакцією щомісячника „Павловіце”, де друкує цикл текстів для батьків, у яких намагається розвіяти безпідставні міфи про те, що всілякі мистецькі та наукові штуки асоціюються із запилюженою нудьгою. Відвідує зі своїми дітьми цікаві місця, намагаючись зацікавити їх з містом та його історією. І згодом ділиться цим з іншими батьками.

– Дуже, дуже люблю, коли батьки читають своїм дітям, приходять з малюками до бібліотеки, а вони виростають і самі починають відвідувати це надзвичайне місце. Коли заражають своїм читанням людей навколо. Не працюю в бібліотеці, але там можна мене зустріти – позичаю книжки, читаю і ҐІЛЬґочу...”, – жартує вона.

Інша авторка, Анна Лаціна, за освітою і покликанням біолог. Авторка серії навчальних казок, фантастичних оповідань і побутових повістей. Двічі відзначена польською секцією IBBY (у 2007 році за „Інвазію вірусів”, а в 2010 за „Причини кохання”. Вона розповідала своїй групі, з якою займалася в ЦПКіЄД, про світ бактерій, які живуть в людському організмі. Про добрих і поганих, але однаково потрібних, бо все є в гармонії. Потім дітям було запропоновано зобразити історії з бактеріями, які вони презентували на спільній презентації.

– Люблю подорожувати, – каже авторка, – охоче занурююся в таємниці природи, культур і мов, деякими відкриттями потім ділюся на сторінках своїх книжок. Ходжу своїми стежками, часто занурена в читання, тож, як ніхто інший, розумію всіх „інакших”. Але не тільки про них і для них пишу, – поділилася   нами Анна Лаціна.

А Йоанна Марія Хмелевська шукала з дітьми в бібліотеці зачаровані рукавички. Серед книжкових полиць учасники її групи знайшли заховані рукавички і придумали з ними історії. Авторка переконана, що речі оживають, але дорослі вже не здатні цього побачити. Авторка книжок для дітей (повісті – „Історія срібного талісману”, „Неска і срібний талісман”, поетична серія „Зачаровані римуванки”) і для дорослих („Подушка в рожевих слонах”, „Сукня з туману”). „Неска і срібний талісман” – книжка, яку номіновано на літературну нагороду в конкурсі польської секції IBBY Книжка року 2011. „Блакитну Ведмедицю” читачі визнали Найкращою дитячою книжкою. А „Кома і крапка” 2012 здобула головну нагороду в конкурсі Empik’у. Веде заняття з творчого писання для дітей, молоді і дорослих.

– Люблю вести заняття з творчого писання, коли ручки шурхочуть по паперу, історії кружляють під стелею, а звичайна кімната перетворюється на інкубатор ідей. Мене ваблять нові стежки, цікаві люди і кава у приємному товаристві. Колекціоную часточки щастя і ангелів з особистістю, – так про себе говорить Йоанна Марія Хмелевська.

Такі заняття з авторами, переконані організатори, набагато краще сприяють зацікавленню дітей читанням і книгою. Змушують їх не раз тягнутися рукою до вже прочитаних книжок, або просити батьків купити нову чи тягнуть їх до бібліотеки.

– Часто, каже Катажина Чаплінська-Бялецька, діти приходять зі своїми молодими батьками, які вже якийсь час не відвідували бібліотек, і вони там починають шукати книги, які колись самі читали дітьми, і рекомендують їх своїм дітям. Окрім того, каже представниця Міської публічної бібліотеки у Вроцлаві, вони намагаються в міру можливостей наповнювати книгозбірню новими творами, які були б цікаві і дітям, і їхнім батькам. Кошти на це виділяються з бюджету територіальної громади. Бібліотека сьогодні – це не просто місце з полицями, книгами і бібліотекарями, які всіх просять поводитися тихо. Це місце, де відбувається багато подій, місце для цікавого і корисного проведення часу, практичних занять і розваг з пізнавальними екскурсіями, – говорить пані Чаплінська-Бялецька.

Місцем цікавих розваг, практичних занять, пізнавальних зустрічей з авторами став тієї ночі і весь Центр польської культури. Після занять з авторами і презентації своїх історій, діти мали частування і перегляд фільму, після чого була найцікавіша атракція – ночівля в спальних мішках. Наступного ранку всі учасники отримали пам’ятні дипломи, книжки і сувеніри, а бібліотека Центру поповнилася новими виданнями, які можна буде взяти почитати.

Текст: Володимир Гарматюк

Програма радіо CKPiDE:

Фото: Володимир Гарматюк, Ольга Галюк