В Івано-Франківську розпочалася друга Міжнародна конференція „Зустрічі на Покутті – Рафайловські читання 2019”. Метою конференції є систематизація знань і встановлення контактів між середовищами польських та українських дослідників регіону, відвідання історичних меморіалів Першої світової війни.

Конференцію присвячено питанням культурної спадщини у Східних Карпатах, історії проведених у них досліджень та їх цивілізаційної інфраструктури (промисли, комунікація, курорти).

Ян Склодовський, голова Варшавського товариства „Res Carpathica”, якe виступило співорганізатором Міжнародної конференції „Зустрічі на Покутті – Рафайловські читання 2019”, заявив, що дослідження цієї теми є дуже важливими з точки зору збереження цивілізаційної спадщини Східних Карпат в широкому розумінні. В Карпатах є дуже багато цікавих місць. Мова не лише про культуру, але й про інфраструктуру (залізниці), промисловість (пошуки нафти і газу), архітектуру (пансіонати), кліматологію, курортне лікування.

– Це питання історії, але й також питання певної систематизації всього, що відбувалося, а потім його публікація. Наслідком конференції є публікації, які видаються після кожної такої зустрічі друком. Вони залишаються в бібліотеках, це є слід праці людей, які беруть в тому участь, а разом з тим – це заохочення для інших, аби досліджували у майбутньому, – каже Ян Склодовський.

Співорганізаторами міжнародної конференції „Зустрічі на Покутті – Рафайловські читання 2019” з польського боку також виступили Фундація „Допомога полякам на Сході”, Інститут культурознавства Академії Ignatianum із Кракова, а з українського боку Центр польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника та сільська рада Бистриці (колишньої Рафайлової).

На відкритті конференції ректор ПНУ Ігор Цепенда заявив, що це дуже цікавий проект, який пов’язаний з культурою пограниччя. Це те, що об’єднувало нас із тими народами, які є нашими сусідами, а за основу взято Гуцульщину.

– Якщо дивитися на українсько-польські відносини, то і в історії України, і в історії Польщі Гуцульщина відігравала особливу роль. Багато письменників і дослідників зверталися до цієї проблеми. Згадати хоча б Станіслава Вінценза, який написав „На високій полонині”. Ми продовжуємо ці проекти, вони дозволяють нам зрозуміти минуле, зберегти спадщину і прогнозувати на наступне, бо є теми, які об’єднують. В українсько-польських відносинах є теми які ділять. Натомість ми шукаємо ті теми, які дійсно об’єднують, які дають можливість зрозуміти, що разом ми творимо силу і політичну, і економічну, і культурну, – говорить ректор Ігор Цепенда.

– Конференція, яка сьогодні починається, є дуже доброю платформою для таких наукових зустрічей. Часто молоді здається, що теми, що досліджуються на таких конференціях, є не дуже цікавими. Мало хто з молодих людей займаються дослідженням Східних Карпат, а попри все наслідки публікацій, досліджень, проектів, які втілюються на міжнародному рівні, залишають слід, сіють зерно, яке згодом стане спадщиною для наступних поколінь, – зазначила на відкритті конференції директорка Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську Мар’я Осідач.

Коференція „Зустрічі на Покутті – Рафайловські читання 2019” частково пройде на території сучасної Бистриці (колись Рафайлової).

Також у рамках конференції в Центрі польської культури та європейського діалогу відбулось відкриття виставки фотографій Яцека Внука „Cхідні Карпати”.

Текст: Володимир Гарматюк

Програма радіо CKPiDE:

Фото: Данута Стефанко,  Анджей Леуш

Партнери

Співпраця

Медіапартнери


Матеріал містить лише погляди автора/ів і не може бути прирівняний до офіційної позиції Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща

Up