Фото: Данута Стефанко
Волонтери Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську є рушійною силою багатьох ініціатив. Через реалізацію словесно-музичних спектаклів чи тренінгів мають нагоду розвивати свої міжособистісні компетенції, а також відкривати нові таланти. З нагоди Міжнародного дня волонтера, який випадає 5 грудня, запрошуємо прочитати розмову Данути Стефанко з координатором волонтерів Центру Анітою Чірковою.
Чим на щодень займаються волонтери?
Найважливіше для наших волонтерів – підтримувати зв’язок між собою та бути в Центрі. Багато волонтерів виїхало під час війни, ми підтримуємо з ними зв’язок онлайн. Багато осіб також залишилося, тому в самому офісі відбуваються різні зустрічі. Волонтери допомагають сортувати гуманітарну допомогу, організовуємо різні вистави та проєкти. Насправді зараз ми дуже багато працюємо і отримуємо хороші результати.
Що найкраще в тому, щоб бути волонтером Центру польської культури? Які можливості це відкриває перед молоддю?
Я вважаю, що найважливіше у волонтерстві – це те, що ти відчуваєш себе людиною, можеш допомагати та працювати. Це відчуття, що ти створив щось нове, чого раніше не було. Ти зробив це по своєму, гарно, чудово, цікаво, захопливо, а інші люди хочуть йти за тобою, хочуть тебе слухати. Загалом, розуміти, що твоїми руками, руками твоїх друзів, можна створити щось добре.
Фото: Данута Стефанко
Волонтерство дає багато різних привілеїв з точки зору особистого розвитку. Допомагає навчитися працювати в команді, розвивати свої погляди, розуміти інших людей, краще розуміти себе, що тобі потрібно, чого ти хочеш, що дасть тобі певну мотивацію в майбутньому. Дуже важливо в цьому знайти мету, до якої ти будеш йти, а з волонтерами це набагато легше.
Якщо говорити про ініціативи молоді, ви дуже часто залучаєтесь в організацію різних тренінгів, допомагаєте також при бібліотеці ЦПКіЄД, а крім того, займаєтесь співпрацею, інтеграцією з сеньйорами, з Клубом сеньйора „Золота осінь”, який функціонує при Центрі. Розкажи, будь ласка, про цей елемент співпраці між поколіннями.
Треба пам’ятати, що кожен має власний досвід. Для нас дуже важливо, щоб старше покоління могло ділитися цим досвідом з молоддю, показувати, якою була історія, як все відбувалося раніше. Також дуже важливим є те, наскільки наша молодь любить проводити час з Клубом сеньйора. Ми завжди ставимо питання, які нас цікавлять, на тему історії та культури.
У нас є чудовий хор „Відлуння Станіславова”, який ми із задоволенням слухаємо і завдяки йому теж здобуваємо нові знання. Ми не забуваємо ділитися нашим досвідом і тим, чим живемо, з членами Клубу сеньйора. Вони підтримують нас, а ми підтримуємо їх.
Фото: Данута Стефанко
Ким є волонтери Центру? Наблизь, будь ласка, такий портрет волонтера. Може хтось зацікавився темою і задумується, чи знайде місце для себе в цьому колективі?
Одразу скажу, що кожен. Волонтер – це звичайна людина, яка має свої зацікавлення, свої погляди, якийсь свій досвід, своє життя. Не існує такого поняття, як „волонтер має бути таким”. Волонтери щирі, доброзичливі, часто дуже активні, зацікавлені в організації різних проєктів, але серед цих людей є дуже різні особистості. Є люди, які люблять бути у великих групах, але є й такі, що віддають перевагу роботі наодинці. Ми об’єднуємо людей, якими б вони не були.
Ти стала координатором групи волонтерів Центру, вітаю Тебе з цим і бажаю успіхів на цій досить складній дорозі, бо все ж співпрацювати з молоддю це виклик. Які в Тебе плани на цю працю, що Ти хотіла б осягнути з цим колективом?
Дуже дякую. Для мене найголовніше, щоб волонтери знали, що вони важливі для нас, що без волонтерів, без людей, які нас оточують, Центр просто не зміг би існувати. Я хочу максимально підтримати нашу молодь, показати їм, що те, чого вони хочуть, важливо для Центру. Якщо вони хочуть зробити проєкт, пов’язаний з освітою – ми це робимо, якщо вони хочуть зробити виставу – це буде вона.
Фото: Данута Стефанко
Для нас дуже важливо підтримувати ініціативи наших волонтерів. Я люблю нашу молодь і впевнена, що в майбутньому ми зможемо створювати такі речі, яких ще ніхто не робив. Вони настільки щирі та активні, дійсно хочуть працювати і створювати щось нове, що я просто не бачу іншого майбутнього, окрім як створювати щось масштабне, тож чекайте на щось дуже круте.
Підсумовуючи діяльність волонтерів, варто підкреслити такі ініціативи, як Клуб настільних ігор – це повністю ідея нашої молоді, також комп’ютерний тренінг для сеньйорів, зустрічі випускників давньої Польської школи № 7. Які молодь має ідеї на найближчий рік?
Почну з Клубу настільних ігор. Це чудовий проєкт, тому що він був створений ще коли я була маленька. Я була дитиною, приходила і грала в різні ігри. Цей Клуб існує дотепер. Я вже старша, мені 16, і він все ще існує, люди все ще хочуть його відвідувати й це дійсно дуже круто. Я тішусь, що традиції підтримуються.
Фото: Данута Стефанко
Ми маємо різні плани на майбутнє. Хочемо організувати театральний тренінг. Плануємо також знімати власні відео, розповідати про історію нашого улюбленого міста. Хочемо популяризувати Центр, показувати наскільки Центр є добрим і здоровим середовищем для розвитку власної особистості.
Ці роки взагалі дуже складні для молодих людей. Центр допомагає пережити їх так, щоб ми почувалися максимально комфортно. Це теж дуже важливо. Тож ми робимо все можливе, щоб була якнайкраща атмосфера. Ми також хочемо організовувати різні вистави та ігри, пов’язані зі святами, наприклад, Анджейки, День Незалежності, 3 Травня. Для нас дуже важливо підтримувати ці традиції. У нас багато планів, треба тільки їх реалізувати.
Бажаю успіхів на цьому шляху реалізації ідей та сподіваюся, що наші читачі теж зможуть до деяких ініціатив долучитись. Уже сьогодні щиро запрошуємо!
Щиро запрошуємо! Пам’ятайте, що ніде не краще, ніж у Центрі польської культурі, але може бути ще краще, якщо стати волонтером!
