Чи розумієте ви, що говорять підлітки? Чи часто вам доводилося підбирати слова в надії на те, що вас зрозуміє молода людина, яка мислить іншими категоріями, живе у іншому світі, спілкується зі своїми однолітками іншою, ніж ви, мовою? Як взагалі змусити підлітка слухати і чути вас? Особливо важливими ці питання є для вчителів, які щоденно мають справу із підлітками.

Друга едиція навчань для вчителів польської мови як іноземної, які пройшли в Івано-Франківську, якраз зосередили увагу на такій проблематиці.

Організувала навчання польсько-українська молодіжна організація „Молодий Станіславув”.

У період з 19 по 20 жовтня на базі Івано-Франківської школи №3 вчителі з різних міст України мали змогу вчитися, розвивати свої навички та отримувати новий досвід. Заняття проводили вчителі польської мови Рената Кленчаньска і Аліна Чіркова. Цього року зосередилися на розмовній мові.

– Ми часто говоримо про стилі. Найбільш популярним є літературний стиль, літературна мова, правильна мова. І власне таку мову переважно вчать учнів у школах. Однак не варто забувати, що наші учні пізніше їдуть до Польщі на навчання, молоді люди їдуть на роботу, мандрівки і знайомство з країною і там зустрічаються із розмовною мовою, і трапляється так, що вони не розуміють, що їм говорять. Тож ми вирішили попрацювати із розмовною мовою на цих заняттях, – говорить Рената Кленчаньска.

Заняття відбувалися у формі гри. Різноманітні завдання були побудовані таким чином, щоби водночас чогось навчитися і розважитися. Адже саме такий спосіб навчання, вважають тренери, є найбільш ефективним, якщо йдеться про викладання взагалі і викладання іноземної – в даному випадку польської – мови зокрема. Готуючись до цього заняття, тренери виявили, що й самі багато чого навчилися.

– З’явилося дуже багато нових слів. Я вважала, що доволі добре знаю розмовну мову, а виявилося, що відкрила для себе багато нового. Розмовна мова змінюється щодня. Те, що вчора було новим, сьогодні вже є застарілим, особливо, в сучасному світі комп’ютерних технологій, – додала пані Кленчаньска.

Вчителі такі заняття оцінюють дуже високо. Ті, хто приїхав на курси, кажуть, що потреба у викладанні польської мови в їхніх середовищах щороку зростає, а якісних фахівців часто бракує. Дехто з них – часто це перекваліфіковані вчителі інших спеціальностей. Як, наприклад, Людмила Крива, вчителька польської мови з Умані при союзі поляків Умані „Огніско”.

– Ми маємо школи з вивченням польської мови як іноземної, але бракує вчителів. Не завжди молодь після закінчення ВНЗ хоче йти працювати до школи. Я не можу викладати у школі, бо я за фахом історик. Зараз працюю над тим, щоби здобути кваліфікацію вчителі польської мови вищого рівня. У мене вчаться учні старших класів, а також старші особи. І таких тренінгів мені, наприклад, дуже бракує, – каже Людмила Крива.

Попри те, що вчителів польської мови готують українські вищі навчальні заклади, їм часто бракує інформації про нові методики навчання, навіть елементарного перебування у польському середовищі. Бо мовою треба займатися щодня, а не лише на уроці, щоби бути добрим фахівцем, переконані тренери. В Польщі діють різні програми навчання та підвищення кваліфікації вчителів-іноземців, однак не кожен може дозволити собі на них приїхати з різних причин. Тому організація таких навчань на місцях, в Україні, є можливістю для педагогів, переконана вчителька польської мови із Калуша Оксана Бігун. Вона викладає польську мову в середній школі і в суботньо-недільній школі при Товаристві польської культури.

– Ми заохочуємо дітей вчитися. Щоби заохотити дитину вчитися, мусимо зробити щось таке, аби дитині сподобалося. Це може бути доволі нудно. Але якщо вчитель знайде відповідну форму, дитина інакше це сприйматиме. Молодь польська, як і українська щодня вживають розмовну мову, ніхто не говорить чистою літературною. І їхні розмовні мови у способі побудови і у джерелах свого походження є дуже подібні. Великий вплив мають комп’ютерні технології, розвиток соцмереж. Дуже багато слів також пов’язаних із вживанням алкоголю, палінням. Це не означає, що всі, хто вживають ці слова, вживають, скажімо, наркотики, чи поводяться неввічливо. Але це дуже цікавий феномен – ця лексика присутня в їхньому середовищі і вони знають, про що йде мова, почуваються вільно в тій мові. І нам, дорослим, педагогам, іноді бракує того розуміння, – говорить Оксана Бігун.

А ще педагогам бракує підручників. Про це, зокрема, говорить вчителька польської мови із Коломиї, Наталія Джеджула. Підручники для вивчення польської мови кілька років поспіль у Коломиї батьки купували за власні кошти. Зараз ситуація трохи змінилася, частина підручників доходить до бібліотек, однак мова щоразу змінюється, програми і методики також. І підручників, адаптованих для вивчення польської в Україні, бракує.

Учасники проєкту також переконані, що отриманий на тренінгу досвід обов’язково придасться їм у щоденній праці.

Проєкт було профінансовано в рамках здійснення опіки Сенату Республіки Польща над полонією і поляками за кордоном за підтримки Фундації „Допомога полякам на Сході”.

Текст: Володимир Гарматюк

Програма радіо CKPiDE:

Фото: Лариса Добровольська, Володимир Гарматюк