Томаш Гживачевський і Даріуш Дильонґ (Фото: Данута Стефанко)

Під час виходу на Перевал Легіонів, про який можна дізнатися більше у попередній статті на нашому сайті, молодь з Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську супроводжував зокрема журналіст, письменник та мандрівник Томаш Гживачевський разом з командою Польського телебачення з Лодзі, які знімають програму „Томек на кордонах ІІ Речі Посполитої”.

Саме про цю ініціативу, а також захоплення Томаша Гживачевського тематикою прикордоння розмовляла з журналістом на Перевалі Легіонів кореспондентка радіо CKPiDE Данута Стефанко. Запрошуємо прочитати цю розмову.

Я б хотіла поговорити з Вами про програму, яку Ви реалізуєте, тобто „Томек на кордонах ІІ Речі Посполитої”. Розкажіть, будь ласка, більше про цю ініціативу, адже зараз ви працюєте над реалізацією вже другого сезону.

Так, це вже другий сезон розповіді про давні кордони не тільки ІІ Речі Посполитої. У першому сезоні ми дійсно зосередилися на цій міжвоєнній Польщі. Тоді нам вдалося розповісти зокрема про кордон на Попі Івані, у Чорногорі. Хоча не тільки, адже ми були також на Волині, у Литві. Розповідали про Заользя, тобто про частину Тешинської Сілезції, яка знаходиться сьогодні в Чехії, чи про цей кордон, який проходив через сучасну територію Польщі, як хоча б на Мазурах чи Кашубах.

У другому сезоні ми залишаємося в ІІ Речі Посполитій, але тільки частково, бо ідемо трішки ширше і розповідаємо також про ті кордони чи ті регіони, які колись знаходились у Речі Посполитій Обох Народів, чи радше багатьох народів, адже це була багатокультурна та багатонаціональна держава. Власне зараз, тут, я маю велику приємність разом з Вами, разом з Мар’єю Осідач, з Товариством Res Carpathica, разом з молоддю з Франківська розповідати про кордон, який проходив у Ґорґанах та про відомий Перевал Легіонів.

Томаш Гживачевський разом з молоддю подорожує на Перевал Легіонів (Фото: Данута Стефанко)

Які ще місцевості Ви плануєте показати в другому сезоні? Зараз ми на Перевалі Легіонів. Що далі?

Ми точно поїдемо ще на Буковину, з обох боків кордону. Відвідаємо як українську Буковину, тобто Чернівці і польські села, хоча б Нижні Петрівці, саме на Буковині, але також поїдемо на іншу сторону кордону, до Румунії. Поїдемо до місцевості Качика, чи Пояна Мікулі, Солонецу-Ноу. Ряд польських місцевостей саме в Румунії. Я знаю, що там не сягала Речі Посполита, але це були саме прикордонні райони, які стикалися з Речі Посполитою і там, як я вже згадував, є польські громади, живуть наші земляки.

Ми вже зреалізували програму присвячену Бескидам. Знову по обидві сторони кордону, бо і з польської сторони, і з української. Сюди, на Перевал Легіонів, ми приїхали прямо з Ужоцького перевалу та з села Лубня, де живуть бойки. Село знаходиться біля самісінького сьогоднішнього польсько-українського кордону. Ми знімали також серії в Латвії, у зовсім протилежному куточку Речі Посполитої. У Латвії живуть поляки, там також мав місце важливий епізод, пов’язаний з формуванням ІІ Речі Посполитої. Так звана Латгальська кампанія, коли польські солдати разом латвійцями визволяли Латвію з рук більшовиків та допомогли Латвії відновити незалежність.

Врешті решт маємо також у планах, сподіваюся, що вдасться це зреалізувати, потрапити до Молдавії. Це такий план максимум. Побачимо, чи дозволять це, прямо кажучи, різноманітні формальності, адже ми хочемо поїхати до сепаратистської, невизнаної Придністровської Республіки. Це та частина Молдавії, яка є невизнаною державою. Там живуть поляки, зрештою північне Придністров’я входило в склад Речі Посполитої Обох Народів. Відомий з Пана Володийовського Рашків знаходиться саме в Придністров’ї. Якщо тільки місцева влада погодиться на наш приїзд, ми знімемо серію також звідти і покажемо життя поляків на цих справді далеких рубежах Речі Посполитої.

Про що саме Ви розповідаєте у серіях цієї програми?

Ми розповідаємо звісно про історію. Стараємося показувати як виглядала історія цього прикордоння. Ми розмовляємо з істориками, краєзнавцями, з людьми, які сьогодні опікуються різноманітними місцями, пов’язаними з нашою історією. Нам залежить також на зустрічах зі свідками історії, з людьми, які ще пам’ятають часи ІІ Речі Посполитої. Це не завжди легко, не завжди можливо, бо сьогодні це люди похилого віку, яким принаймні 80, часто 90 років. Інколи це навіть ще старші особи. Ми мали розмову з понад 100-літньою жінкою. Так, ми приїхали, а жінка місяць перед нашим візитом мала сотий день народження і пам’ятала ще як виглядав кордон. Цікаво, що це був кордон, який проходив недалеко від Лодзі, тобто по суті в центральній Польщі. Колись це був кордон Речі Посполитої та німецької Опольської Сілезії. Також ми зустрічаємося з польськими громадами поза межами країни. Це для нас дуже важливо розмовляти з тими поляками, які тут залишилися пропри те, що Речі Посполита від них відійшла.

Томаш Гживачевський та гості його програми (Фото: Данута Стефанко)

Я думаю, що всі слухачі мають зараз питання, де це можна переглянути?

Програма транслюється на загальнопольському каналі TVP3, громадського телебачення. Також на тематичних каналах TVP Dokument і TVP Historia, але крім того усі серії доступні в Інтернеті на сторінці регіонів Польського телебачення. Так, що не треба бути прив’язаним до телевізора, достатньо знайти цю розповідь про кордони в Інтернеті.

Звідки Ваше зацікавлення цими прикордонними регіонами? Бо, окрім того, що Ви реалізуєте програму „Томек на кордонах ІІ Речі Посполитої”, Ви також автор книг, в яких описуєте ці терени – книги „Стертий кордон” та „Кордони мрій”.

Мене завжди захоплювало прикордоння, адже я вважаю, що на кордонах змішуються культури, змішуються народи. Це силою речей дуже цікаві території, часто дуже важко випробувані історією, особливо тут, у Центральній Європі. Я думаю, що важливо розповідати про цю історію для того, щоб краще зрозуміти як виглядає сучасність та краще будувати свого роду нитку порозуміння між народами нашої частини світу.

Я особисто є великим прихильником, це визначення окреслив здається професор Журавський вель Ґраєвський, який говорив про таку речіпосполитанську ідентичність, прив’язаності до Речі Посполитої, яка власне була Речі Посполитою багатьох народів. Це не була тільки польська держава, це була також держава литовців, це була держава українців, держава білорусів. Вона звісно мала багато своїх вад, але для мене цей етос багатонаціональності, реалізованої саме через речіпосполитанськість і певну любов до свободи, яка є есенцією речіпосполитанськості, яка відрізняє нас хоча б від нашого великого східного сусіда, який скоріше має любов до зневолення людей, є важливим. Ми, громадяни Речі Посполитої, любимо свободу й особисто мене це захоплює. Тому я хочу про це розповідати.

Щиро дякую за цю розмову і тримаю кулаки, аби вдалося все зняти та щоб Ви попали до найдальших куточків, які собі запланували.

Дуже дякую і ще раз дякую за те, що Ви тут з нами. Це справді неймовірна приємність та честь бути разом саме тут, на Перевалі Легіонів.

Це взаємно!

Партнери

Співпраця

Медіапартнери

Kancelaria Prezesa Rady Ministrów

Проєкт підтримує Канцелярія голови Ради міністрів Республіки Польща в рамках конкурсу полонія та поляки за кордоном 2021

Fundacją Wolność i Demokracja

Проєкт „Професійні медіа в Україні 2021-2022” реалізує Фонд „Свобода та демократія”


Матеріал містить лише погляди автора/ів і не може бути прирівняний до офіційної позиції Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща

Up