Кшиштоф Каміль Бачинський з мамою Стефанією (Фото: zeszytyliterackie.pl)
Сейм Республіки Польща встановив 2021 рік роком Кшиштофа Каміля Бачинського, як визнання його заслуг для польського мистецтва, незалежності та культури. У січні цього року вшановувалася сота річниця його народження. У день смерті поета, який загинув у Варшавському повстанні, представляємо його постать.
Дитинство майбутнього поета
Кшиштоф Каміль Бачинський народився 22 січня 1921 року у Варшаві. Був сином Станіслава Бачинського та Стефанії Зєлєньчик. Його мама, католичка зі засимільованої єврейської сім’ї, була вчителькою та авторкою шкільних підручників. Тато Кшиштофа Каміля був діячем Польської соціалістичної партії, солдатом Легіонів польських, офіцером Війська польського, а також письменником і літературним критиком. Батько брав участь у Сілезькому повстанні, а дідусь – у Січневому.
Батьки Кшиштофа Каміля не жили у великій злагоді, тож врешті-решт дійшло до розлучення. Вразливий, нервовий та хворобливий хлопець сильно переживав їх розрив. У наступні роки Бачинського самотньо виховувала мама. У дитинстві Кшиштоф Каміль часто хворів – мав астму, хворе серце, перебував під постійною загрозою туберкульозу.
Початки творчості Кшиштофа Бачинського
Кшиштоф Каміль Бачинський почав писати вірші вже як учень варшавської гімназії ім. Стефана Баторого. Хлопець не був відмінником, у свідоцтвах переважали трійки. Найвищі бали отримував з малювання. У середній школі Бачинський належав до таємного радикального соціалістичного угрупування „Spartakus”. З цього періоду походить його перший відомий вірш „Нещасний випадок на роботі” (1936). Був також харцером. Склав екзамени у травні 1939 року. За місяць помер його тато, а у вересні розпочалася війна.
У період окупації Бачинський проживав на вул. Голувкі, 3. Після утворення в 1940 році варшавського гетто залишився з мамою на арійській стороні, ризикуючи, у разі виявлення єврейського походження, бути розстріляним на місці. У червні 1942 року Кшиштоф Каміль Бачинський одружився зі студенткою підпільної полоністики Барбарою Драбчинською. Подружжя виявилося винятково допасованим і вдалим.
Від осені 1942 до літа 1943 року був студентом полоністики таємного Варшавського університету. Крім того, займався підробітком: заскляв вікна, малював вивіски, працював у будника, приймав телефонні замовлення у Санітарних закладах.
Кшиштоф Каміль Бачинський „Самовбивча ніч”. Декламує Аніта Чіркова
Кшиштоф Бачинський під час окупації
Під час окупації Бачинський закінчив підпільну Школу підхорунжих резерву „Agricola”, брав участь у кількох акціях саботажу, зокрема у підриві німецького потягу на трасі Тлущ-Урле, який проведено 27 квітня 1944 року.
Кшиштоф рвався до активної участі у збройних акціях, хоча керівники неохоче ризикували життям відомого і шанованого вже тоді поета. На звістку про вступ Бачинського до диверсійного відділу історик польської літератури Станіслав Піґонь сказав літературному критику Казімєжу Виці: „Що ж, ми є народом, якого долею є стріляти у ворога діамантами”.
Бачинський під час німецької окупації оголосив чотири томи поезій: „Закритий відлунням” (літо 1940), „Дві любові” (осінь 1940), „Вибрані вірші” (травень 1942) та „Поетичний аркуш №1” (1944). Його твори друкувала також підпільна преса. Він говорив про універсальні та понадчасові проблеми, пишучи як у своєму імені, так і свого покоління. Поезія Кшиштофа Бачинського висловлює емоції та долю покоління Колумбів. Він писав катастрофічні вірші, хотів змірятися зі своєю епохою, описати час війни, яка в його віршах була представлена як величезна, нищівна сила, яка руйнує колишні системи цінностей та вводить нові, жорстокі права.
Від липня 1943 Бачинський був у ІІ плутоні „Alek” 2. компанії „Rudy” батальйону „Zośka” Армії Крайової у ранзі старшого стрільця під псевдонімом Кшиштоф. Наказом командира підхорунжого Анджея Ромоцького, з дня 1 липня 1944 Бачинський був звільнений з виконуваних обов’язків „з огляду на низьку придатність у польових умовах при одночасному проханні про надання неофіційної посади прес керівника компанії”. Звісно, йшлося про відсторонення поета від боротьби.
Однак Бачинський не скапітулював. Після кількох днів перейшов до харцерського батальйону „Parasol” на посаду командира ІІІ плутону 3. компанії. У „Parasolu” взяв псевдонім „Кшись”.
Кшиштоф Каміль Бачинський воював у Варшавському повстанні (Фото: wikimedia.org)
Смерть Кшиштофа Бачинського
Початок Варшавського повстання застав Кшиштофа Бачинського у районі Театральної площі, куди був висланий забрати взуття для відділу. З огляду на те, що не зміг дістатися на місце дислокації своєї одиниці на Волі, доєднався до відділу, який складався з добровольців, якими командував підпоручник Лєслав Коссовскі, псевдонім Лєшек.
Поет загинув у Палаці Бланка 4 серпня близько 16 години. В одній з кімнат він розмовляв зі знайомим з відділу. Стояв біля вікна. У певний момент трохи вихилився з-за муру. У нього попав німецький снайпер, що стріляв з будівлі Великого театру. 1 вересня загинула його дружина, Барбара. Їх спільна могила знаходиться на Військовому цвинтарі на варшавських Повонзках.
Вшанування Кшиштофа Бачинського
У 2018 році президент Республіки Польща Анджей Дуда посмертно відзначив Кшиштофа Каміля Бачинського Командорським Хрестом Ордеру Відродження Польщі. Поет отримав теж Медаль за Варшаву, а також був відзначений, установленим у 1966 році генералом Тадеушом Бором-Коморовським, Хрестом Армії Крайової.
З нагоди року Бачинського організовано багато подій, що вшановують цього видатного поета, одного з найвидатніших представників покоління Колумбів. Зокрема портал PolskieRadio24.pl приготував інтернет-сервіс, який складається з унікальних архівних звукозаписів Польського радіо, спогадів, віршів в інтерпретації знаменитих польських акторів, а також пісень до текстів Бачинського. Також цьогорічні вже шості Дні польської культури в Івано-Франківську матимуть акцент на цій славетній постаті.
Опрацьовано на осн. dzieje.pl, polskieradio.pl
