Фото: trzcianka.saletyni.pl
6 грудня у Польщі святкують День Святого Миколая. Святий Миколай непомітно з’являється у ніч з 5 на 6 грудня і залишає під подушкою подарунки, солодощі та фрукти.
Ми асоціюємо образ Святого Миколая з червоним вбранням і капелюхом, а також із тим, що він летить з подарунками на величезних санях, запряжених північними оленями. Ми знаємо це зображення із реклами. Яка ж справжня історія Святого Миколая? Ким він був насправді?
Отже... Миколай, пізніше Мирійський єпископ, народився у Патарі на території нинішньої Туреччини близько 270 року нашої ери. Змалку був дуже набожним і охоче допомагав бідним. Одна з легенд говорить, що житель Патари збіднів і вирішив продати трьох своїх дочок. Коли єпископ дізнався про це, він вночі кинув йому в комин три мішки грошей. Вони впали у панчохи та взуття, які дочки залишили сушитися біля каміна. Тому в країнах, де були поширені каміни, було заведено виставляти взуття або шкарпетки для подарунків. Там, де не використовувалися каміни, Святий Миколай тихо підкладав подарунки під подушку сплячої дитини. Коли Миколай став єпископом, він прославився серед вірних як благодійник і ревний священник. Ці та багато інших чудових історій про життя Мирійського єпископа сприяли його беатифікації та прославили Миколая назавжди як заступника бідних і нужденних. Святий Миколай помер 6 грудня між 345 та 352 роками у віці близько 70 років.
Популяризацією образу Святого Миколая ми завдячуємо голландцям. Святий Миколай був покровителем Амстердаму і там його особливо шанували. Він був зображений у вигляді старого чоловіка в одязі єпископа, який їздить верхи на ослі. У Нідерландах записи про святкування 6 грудня датуються XIV століттям. Цього дня учні та учасники церковного хору отримували кишенькові гроші та мали вихідний. У Польщі вперше День Святого Миколая відзначили 6 грудня 1804 року. Подарунки того часу були скромнішими, ніж сьогодні. Чемні діти отримували яблука, позолочені горіхи, пряники та дерев’яні хрестики.
Пам’ятаймо, що кожний може стати Святим Миколаєм і викликати усмішку на обличчях дітей чи дорослих. Щоб ним стати, нам навіть не потрібен червоний капелюх.
Джерело: ГК РП у Львові
