Фото: sejm.gov.pl
Марія Ґжеґожевська, Марія Конопницька, Іґнаци Лукасевич, Юзеф Мацкевич, Ванда Руткевич, Юзеф Вибіцький та польський романтизм стали патронами 2022 року. Сейм Республіки Польща вирішив вшанувати видатних постатей та епоху, яка визначила польську національну ідентичність, приймаючи принагідні постанови.
У 2022 році минає 100 річниця створення Державного інституту спеціальної педагогіки (зараз Академія спеціальної педагогіки ім. Марії Ґжеґожевської у Варшаві). Його засновницею та патронкою є Марія Ґжеґожевська, науковець, спеціальний педагог, тифлопедагог, тифлопсихолог, суспільна діячка. Як згадав Сейм у прийнятій постанові, „девізом свого життя та життя наступних поколінь спеціальних педагогів, спеціалістів, які працюють для людей з інвалідністю вона зробила твердження „Нема каліки – є людина”. „Її твори є натхненням для наступних дослідників та творців академічної спеціальної педагогіки та навчальної, терапевтичної і реабілітаційної практики. Особливу цінність вона надала роботі вчителя-вихователя, якого вважала людиною внутрішньо багатою, харизматичною та емпатичною”, – додали посли.
Марія Конопницька (Фото: lustrobiblioteki.pl)
„У травні 2022 року припадає 180 річниця народження Марії Конопницької, польської письменниці, поетки, перекладачки та публіцистки. З цієї нагоди Сейм вирішив вшанувати одну з найвидатніших письменниць в історії польської літератури, авторку „Роти” – говорить прийнята постанова. Посли описали в ній життєпис Конопницької та її літературну спадщину. „Вона зробила прорив у польській дитячій літературі, підносячи цю галузь літератури на вершини мистецтва. За допомогою літературних творів протестувала проти антипольської політики загарбників та суспільної несправедливості. Співорганізувала протест світових лідерів громадської думки проти німецьких репресій щодо польських дітей у Вжесні в 1901-1902 роках та експропріаційних законів. Боролася за права жінок та помагала політичним в’язням російської влади”, – написали посли у постанові.
Іґнаци Лукасевич (Фото: polishhistory.pl)
200 років тому, в березні 1822 року, народився Іґнаци Лукасевич, засновник світової нафтової промисловості. У 2022 припадає також 140 річниця його смерті. „Він належить до почесного кола поляків, діяльність яких мала великий позитивний вплив на розвиток нашої Вітчизни та цілого світу”, – підкреслено в постанові. За освітою фармацевт, під час роботи в аптеці проводив досліди над дестиляцією нафти, з якої йому вдалося видобути гас. Серед досягнень Лукасевича Сейм відзначив створення на польських землях першої у світі копальні нафти в Бубрці Кросненського повіту, а пізніше запуск кількох рафінерій. Також він винайшов гасову лампу. Посли підкреслили патріотичне заангажування Лукасевича: конспіраційна діяльність під час Краківського повстання, фінансова підтримка Січневого повстання та допомога його учасникам. Він також був філантропом та громадським діячем. Сейм вирішив встановити 2022 рік роком Іґнаци Лукасевича „особливо з огляду на великі та надзвичайні заслуги Іґнаци Лукасевича для промисловості та економіки Польщі, а також його заангажування у боротьбу за незалежність Вітчизни та турботу за працівників”.
Юзеф Мацкевич (Фото: panstwo.net)
Юзеф Мацкевич народився 120 років тому, у квітні 1902 року. Цей один з найбільших польських письменників у своїй творчості „представляв життя мешканців польсько-литовсько-білоруського прикордоння на фоні переломних історичних подій та відкликався до багатонаціональної традиції Першої Речі Посполитої”. Сейм підкреслив також однозначну ідейну поставу Юзефа Мацкевича: „Був непримиренним ворогом тоталітаризмів, особливо комунізму, шукав усього, що могло б єднати мешканців Центрально-Східної Європи, у тому числі антибільшовицьку опозицію в Росії, на шляху до свободи народів”. Письменника встановлено патроном 2022 року, „визнаючи вагомість його спадщини, яка стійко підтримує ідеї: незалежності Польщі, свободи та співіснування народів Центрально-Східної Європи та незламного опору комунізмові”.
Ванда Руткевич (Фото: gazeta.pl)
30 років тому, у травні 1992 року, на шляху до Канченджанґи, свого дев’ятого восьмитисячника, загинула Ванда Руткевич – гімалаїстка, перша полька та третя жінка у світі, яка здобула найвищу вершину світу – Еверест. Як згадали посли в постанові, того самого дня, 16 жовтня 1978 року, Кароль Войтила став папою. „Роком пізніше під час візиту в Польщі Йоан Павло ІІ сказав Ванді Руткевич: „Добрий Бог так схотів, що того самого дня ми вийшли так високо”, – додали. „Долала бар’єри, стала новаторкою жіночих гірських команд, бо не погоджувалася, щоб здібні альпіністки „були виключно брошками у чоловічих експедиціях”. Вона імпонувала силою, фізичними здібностями та надзвичайним інтелектом”, – підкреслив Сейм. Посли нагадали, що у 80-ті роки Ванда Руткевич належала до „Солідарності” та була діячкою демократичної опозиції.
Юзеф Вибіцький (Фото: East News)
Юзеф Вибіцький, автор польського національного гімну, багаторазовий посол на Сейм, один з ініціаторів Барської конфедерації, учасник праць над втіленням Конституції 3 Травня, співорганізатор Косцюшковської інсурекції, помер 200 років тому, в березні 1822 року. Цього року будемо також відзначати 275-ліття його народження та 225-ліття створення „Пісні Легіонів польських в Італії”, яка у міжвоєнний період стала польським національним гімном. „Це Юзеф Вибіцький з ген. Яном Генриком Домбровським написали звернення до поляків, посилаючись на слова Наполеона та створили підґрунтя Варшавського князівства”, – написано в постанові.
„Балади та романси” Адама Міцкевича (Фото: polona.pl)
„У 1822 році у Вільнюсі з’явилися „Балади та романси” Адама Міцкевича, розміщені у поетичному томі, який окреслив початок польського романтизму. Тоді вперше побачили денне світло „Романтичність”, „Повернення батька”, „Світезянка”, „Пані Твардовська”, без яких складно собі уявити останні двісті років польської культури”, – написали посли в постанові, яка ухвалює 2022 рік роком польського романтизму. „Зародилася епоха, в яку творили геніальні митці, мислителі та політичні діячі, які в ситуації національної неволі створили країну духовної свободи, розвивали програми за незалежність, а водночас винесли польську музику, літературу та художнє мистецтво до рангу провідних досягнень європейської культури”, – додав Сейм. Посли також нагадали про найвидатніших творців епохи романтизму: Юліуша Словацького, Зиґмунта Красінського, Ципріана Каміля Норвіда у галузі літератури, Фридерика Шопена та Станіслава Монюшка в музиці, Пйотра Міхаловського та Яна Матейка у художньому мистецтві. „Без Мауриція Мохнацького та його текстів про вільних поляків, без національних пророків Міцкевича та Словацького, похованих у королівських криптах, бо поляки визнали, що вони рівні королям Польщі, не було б Легіонів Пілсудського чи варшавських повстанців. Це з романтизму виріс сучасний месіанізм Йоана Павла ІІ та унікальний в історії світу рух „Солідарність”, – зазначили посли у прийнятому документі.
Джерело: sejm.gov.pl
З польської переклала Данута Стефанко
