Вічевий майдан в Івано-Франківську (Фото: Данута Стефанко)
Двадцять другий день війни. Повномасштабна російсько-українська війна, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, вплинула на кожного мешканця України. Попри те, що воєнні дії ведуться тільки в деяких місцевостях, воєнна атмосфера панує по всій країні, буквально висить у повітрі. Наслідки війни спостерігаються також в Івано-Франківську.
Повітряна тривога, комендантська година, світломаскування, на вулицях люди зі зброєю. Протягом останніх кількох днів сирени, які оголошують загрозу обстрілів з повітря, звучали частіше ніж у перші дні війни й тривали навіть до 5 годин.
Дотепер в Івано-Франківську кілька разів лунали вибухи. Кожного разу ціллю російських окупантів був аеропорт. Згідно з інформацією міської влади його інфраструктуру пошкоджено. Мешканців міста просять не робити та не публікувати фото та відео обстрілюваних місць з огляду на можливість повторних атак.
В Івано-Франківську не ведуться воєнні дії, але люди готові до війни. Величезні черги перед військоматом чи пунктом здачі крові. Безліч охочих доєднатися до територіальної оборони. Люди готові навіть платити, щоб їх прийняли в оборонні лави. Активні також цивільні люди. Вони як волонтери стараються підтримувати захисників України, збираючи кошти, забезпечуючи військових необхідним спорядженням, одягом чи продуктами. Також дбають про біженців.
Намет першої допомоги Малтанської служби (Фото: Данута Стефанко)
Станом на 15 березня, згідно з інформацією Організації Об’єднаних Націй Україну покинуло понад 3 мільйони її мешканців. Однак часто біженці затримуються у західних областях країни, у тому числі в Івано-Франківську. Мер міста Руслан Марцінків говорив про понад 25 тисяч осіб, які були змушені залишити свої домівки та затрималися у давньому Станіславові.
Мешканці міста гостинно приймають осіб, які втекли від війни. Нерідко відкривають перед біженцями двері своїх домів. Серед біженців в основному жінки та діти. Чоловіки, які приїжджають до міста мають зголоситися до військкомату, частина зрештою так і робить. Про наплив біженців зі Східної України свідчить хоча б російська мова, яку все частіше чути на вулицях міста.
Кожна з розмов, які лунають у публічних місцях стосується війни. У кожному домі майже цілодобово люди дивляться новини, щоб дізнатися про перебіг воєнних дій у Центральній та Східній Україні. З занепокоєнням спостерігають за поодинокими атаками Росії на західну частину країни.
Для людей дуже важливе принаймні часткове повернення до нормальності. Міська влада говорить про необхідність відновлення роботи магазинів, підприємств, ресторанів чи салонів краси. Відновлено також дистанційну роботу шкіл та університетів. На Західній Україні діти та молодь з 15 березня беруть участь в заняттях.
Ж/д вокзал (Фото: Данута Стефанко)
Неодноразово влада як місцева, так і державна говорить про значення для економіки України теренів, де не ведуться воєнні дії. Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків підкреслив, що люди мають повертатися на роботу, адже економіка не може померти. До міста переносять свої офіси представники бізнесу, підприємці галузі IT, малі та середні бізнеси, а також інші підприємства.
Якщо говорити про ситуацію в магазинах, загалом продуктів не бракує, хоча все частіше полички зокрема з мукою, олією чи цукром пустіють. Ситуація в аптеках подібна, але тут найчастіше бракує знеболюючих препаратів та ліків від тиску. Ці товари люди викуповують з огляду на страх перед дефіцитом та можливістю здорожчання. Це пов’язано також з тим, що волонтери закуповують деякі речі для військових чи передають у центри допомоги біженцям.
Місто приймає гуманітарну допомогу зокрема з польських міст, у тому числі з Любліна, Рибніка, Ополя та Щеціна. Допомога передається найбільш потребуючим місцевостям, де ведуться воєнні дії, до Миколаєва, Києва, Харкова, Сум чи Запоріжжя.
Підтримку для військових, біженців, мешканців міст, де ведуться бої, а навіть для тварин доставляє завдяки підтримці партнерів також Центр польської культури та європейського діалогу. Дотепер у співпраці з Канцелярією президента Республіки Польща, Фондом „Свобода та демократія”, Фондом „Світ у наших руках” та Фондом „Собача команда” вдалося передати допомогу місцевому батальйону територіальної оборони та для Києва і Харкова.
Передання допомоги для солдатів (Фото: Данута Стефанко)
Особливо у соціальних мережах відчувається вдячність українців полякам за солідарність, підтримку та допомогу. Як пишуть користувачі Інтернету, війна показала, що саме Польща є справжнім другом і союзником України.
Немає людини, на яку не вплинула б ця війна. Хтось зі зброєю в руках гідно бореться, захищає незалежність, свободу, суверенітет і територіальну цілісність своєї країни у складі Збройних сил України. Частина людей, у тому числі без військового досвіду, записалася до лав територіальної оборони. Вони дбають про безпеку і порядок у своїх менших чи більших місцевостях.
Журналісти борються на інформаційному фронті. Цивільні переважно ангажуються у волонтерську діяльність. Збирають кошти, стараються допомогти як тим, хто бореться, так і біженцям, чи мешканцям міст, де ведуться бої, спорядженням, ліками, їжею чи одягом. Важливою є звичайна молитва про мир. Навіть наймолодші заангажовані. Вони роблять маскувальні сітки чи малюнки для захисників України.
Кожен, хто залишився в Україні чи покинув свою країну, шукаючи прихистку за кордоном, керується вірою та надією на кращий завтрашній день. Нехай тривають у кожному з нас.
Текст: Данута Стефанко
