Йоан Павло ІІ під час паломництва до України, Львів, 25 червня 2001 р. (Фото: East News)

Папа Йоан Павло зустрівся з українським народом у 2001 році. Під час паломництва назвав Київ „матінкою слов’янського християнства у Східній Європі”. „Ти, Києве, будь світлом України”, – сказав. Подякував українцям за оборону Європи „в незламній та героїчній боротьбі проти загарбників”. Сьогодні припадає 17 річниця смерті Св. Йоана Павла II. „Святіший Отець Йоан Павло II помер 2 квітня 2005 року ввечері о 21.37 годині у своїх приватних апартаментах”, – повідомляла заява пресслужби Святого Престолу, оголошена вночі з 2 на 3 квітня 2005 року в Ватикані.

Апостольську подорож в Україну Йоан Павло II відбув 23-26 червня 2001 року. Був першим очільником Католицької церкви, який приїхав з офіційним візитом до цієї країни та першим в історії Папою, який приїхав на територію, що вважалася канонічною для Російської православної церкви.

Під час п’ятиденної подорожі Папа відвідав Київ і Львів, зустрічаючись з вірними латинського та греко-католицького обрядів.

„Прибуваю в любові, щоб висловити всім синам і дочкам цього народу, різних культурних та релігійних традицій, мою пошану та щиру приязнь”, – сказав під час привітальної церемонії. Першого дня подорожі Св. Йоан Павло II зустрівся з тогочасним президентом України Леонідом Кучмою та представниками політичних, бізнесових, культурних і наукових середовищ.

Другого дня паломництва (24 червня) під час Святої Меси латинського обряду на спортивному аеродромі „Чайка” під Києвом, Папа нагадав, що християнство на цих землях сягає 988 року й прибуло з Константинополя, найбільшого осередку християнства на Сході.

Йоан Павло II з візитом в Україну в червні 2001 р. (Фото: Радек Петрушка / PAP)

„З Києва почався розквіт християнського життя, яке Євангеліє пробудило спершу на древніх землях тогочасної Русі, потім на територіях Східної Європи, а пізніше за Уралом, на просторах Азії. Тож Київ відіграв у певному сенсі роль „Господнього попередника” серед численних народів, до яких проголошення спасіння прибуло саме звідси”, – сказав Йоан Павло II.

Папа також подякував українцям за їх вірність Христові. „Українська земле, зрошена кров’ю мучеників, дякую тобі за приклад вірності Євангелію, який ти дала християнам кожної частини світу! (…) Унаслідок цього багато з них склало найвищу жертву”, – зауважив Папа.

„Ти, Києве, будь світлом України!”, – бажав Йоан Павло II, присвячуючи весь народ Пресвятій Діві Марії, „Опікунці України”.

Під час роздумів після молитви „Ангел Господній” 24 червня 2001 в Києві, Папа назвав Україну марійною землею, вказуючи на чисельні санктуарії присвячені Божій Матері.

„Особливо думаю зараз про санктуарії латинського обряду в Бердичеві та Летичеві. Віряни візантійського обряду особливо пов’язані з санктуаріями в Зарваниці та Гошеві”, – сказав Йоан Павло II.

Подякував також українцям за оборону Європи „в незламній та героїчній боротьбі проти загарбників”.

Папа Йоан Павло II (Фото: Алесія П’єрдоменіко / Shutterstock)

Він бажав, щоб Україна стала „повноправною частиною Європи, яка буде охоплювати весь континент від Атлантики до Уралу”, пригадуючи, що „не може бути мови про Європу, що живе в мирі та випромінює цивілізацію без взаємопроникання та обміну різними, але комплементарними цінностями, типовими для народів Сходу й Заходу”.

Наступного дня паломництва, 25 червня – під час Євхаристії українсько-візантійського обряду на аеродромі „Чайка” в Києві, Папа назвав Київ „матінкою слов’янського християнства у Східній Європі”.

„Згідно з традицією, вже на початках християнства сам апостол Андрій, відвідуючи місця, де ми тепер знаходимося, мав засвідчити їхню святість. Розповідається, що захоплюючись скелистими берегами Дніпра він благословив київську землю та сказав: „На цих пагорбах засяє Господня слава”, – промовив Папа.

У Києві Св. Йоан Павло II відвідав зокрема Бабин Яр – місце масових вбивств українських євреїв наприкінці вересня 1941 року, де поклав квіти та молився за жертв.

Другим етапом паломництва Св. Йоана Павла II був Львів. На місцевому іподромі також відправив два богослужіння: одне римського обряду, а інше – східного.

Під час беатифікаційної Святої Меси архієпископа Юзефа Більчевського та о. Зиґмунта Ґораздовського Папа закликав до поєднання в українському народі, говорячи, що „прийшов час відірватися від болісного минулого! (…) Нехай прощення – надане та отримане – проллється як благодійний бальзам у кожному серці. Нехай завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові ставити вище те, що єднає, ніж те, що ділить”, – сказав українцям Йоан Павло II.

Президент Польщі разом з дружиною поклали квіти до могили Св. Йоана Павла II, Рим, 1 квітня 2022 р. (Фото: Марек Боравський / КПРП)

Того самого дня ввечері відбулася зустріч перед греко-католицькою церквою Різдва Пресвятої Богородиці. Тоді Папа остерігав молодь від переходу з „неволі комуністичного режиму до неволі консюмеризму”. Просив також молодих людей, щоб вони не емігрували, а будували майбутнє своєї вітчизни.

„Майбутнє України у великій мірі залежить від вас і від відповідальності, яку муситимете вміти на себе взяти. (…) Україні потрібні люди, які з посвяченням будуть служити суспільству, прагнучи забезпечити всім права та добробут, починаючи від найслабкіших та вбогих. (…) Адже виміром справжньої цивілізації є не тільки економічний розвиток, але передусім прогрес даного народу в людяній, моральній та духовній площині”, – говорив тоді Йоан Павло II.

Останнього дня паломництва у літургії візантійського обряду під проводом Папи спільно з греко-католицькими ієрархами брало участь близько 1,5 млн людей. Під час богослужіння Йоан Павло II беатифікував 28 греко-католиків, з яких майже всі були замордовані чи переслідувані у радянські часи.

Ієрархія Української православної церкви Московського патріархату була проти приїзду Папи та бойкотувала всі урочистості.

Паломництво в Україну було 94 закордонним папським паломництвом Св. Йоана Павла II, у тому числі 50 у Європі.

Джерело: PAP, KAI
З польської переклала Кароліна Шостак

Партнери

Співпраця

Медіапартнери


Матеріал містить лише погляди автора/ів і не може бути прирівняний до офіційної позиції Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща

Up