Марія Склодовська-Кюрі багато присвятила заради науки (Фото: публічний домен)

Марія Склодовська-Кюрі – хімік і фізик, співзасновниця науки про радіоактивність. Є однією з найбільш відомих польок на світі, адже була відзначена Нобелівською премією. Вона є першою жінкою лауреаткою Нобеля, а водночас єдиною, хто отримав нагороду у двох галузях – фізики та хімії. У 155 річницю з дня народження видатної польської нобелістки запрошуємо ознайомитись з її життєписом.

Дитинство та освіта Марії Склодовської

Марія Склодовська народилась 7 листопада 1867 року в Варшаві в родині Владислава та Броніслави Склодовських. Тато був вчителем математики, фізики й хімії, а мама директоркою однієї з найкращих тогочасних варшавських пансіонів для дівчат. З раннього дитинства відзначалась надзвичайними здібностями як у природничих, так і в гуманітарних предметах.

Маючи 15 років закінчила з золотою медаллю Жіночу урядову гімназію в Варшаві. Це був єдиний заклад, що давав можливість здобути вчительський патент. Після завершення навчання Марія Склодовська працювала вчителькою в багатих зем’ян чи гувернанткою в Варшаві, також проводила репетиторства. Цікавилась соціологією, математикою, фізикою, літературою, писала вірші.

Марія Склодовська-Кюрі з сестрою Зофією (Фото: bg.agh.edu.pl)

Крім того, продовжувала самостійне навчання, відвідуючи водночас курси підпільного Летючого університету, де поглиблювала знання у галузі природничих наук і соціології. Це були навчальні курси, організовані жінками для жінок. Часто там викладали видатні вчені.

Початки наукової кар’єри майбутньої нобелістки

Підготовку до дослідницької роботи в галузі хімії та фізики вона розпочала в лабораторії при Музеї промисловості та сільського господарства в Варшаві. З огляду на те, що університети, які працювали на польських землях не приймали жінок, у 1891 році виїхала до Парижу. Там розпочала навчання в Сорбонні на Природничо-математичному факультеті. Хотіла навчатись, щоб могти повернутись до родини й працювати на користь Вітчизни. У 1893 році отримала бакалавра фізичних наук з оцінкою „дуже добре”, а за рік з математики з оцінкою „досить добре”.

Бажаючи продовжувати наукову діяльність повернулась до Польщі. Старалась отримати посаду в Ягеллонському університеті, де хотіла приготувати докторську дисертацію. Хоча двері закладу у той час починали відкриватись жінкам, однак про докторський ступінь для жінок не було й мови. Після невдалої спроби знайти роботу повернулась в Париж. У 1894 одружилась з 35-річним французьким фізиком П’єром Кюрі, який викладав у Школі фізики та хімії. Вони зустрілись у знайомих і швидко здружились.

Марія Склодовська-Кюрі з чоловіком у лабораторії (Фото: публічний домен)

Як писала дослідниця у своїх спогадах, вони мріяли тільки про спокійний куточок, де могли б спільно жити й працювати. Зарплати П’єра Кюрі не вистачало на утримання, тож, щоб підтримати чоловіка, жінка закінчила з відмінним результатом курс для вчительок жіночих шкіл. Одночасно працювала в лабораторії. Роботу поєднувала зі звичайними обов’язками дружини, а з часом і мами.

Наукові відкриття подружжя Кюрі та Нобелівська премія

Саме Марія Склодовська-Кюрі зацікавила чоловіка питанням радіоактивності, що як наслідок призвело до спільного відкриття у 1898 році нових елементів – полонію, названого на честь її Вітчизни, та невдовзі радію. За лабораторію подружжю служив старий сарай, давній просекторій медичної школи. У 1903 році разом зі своїм співпрацівником Анрі Беккерелем отримали Нобелівську премію у галузі фізики за дослідження радіоактивності. Усі методи виділення та дії радіоактивних елементів вони публікували в наукових працях.

П’єру Кюрі доручено відкриту спеціально для нього професорську кафедру в Сорбонні, а його дружина почала працювати на ній керівником лабораторії, цим самим стаючи першою жінкою працевлаштованою науковим працівником у вищому навчальному закладі. Марія Склодовська-Кюрі отримала також звання доктора фізики. У 1906 році П’єр Кюрі загинув в аварії. Жінка залишилась сама з двома маленькими дітьми. Наукова рада Сорбонни вирішила передати їй керівництво кафедрою, оскільки ніхто в тогочасному світі не знав стільки про радіоактивність, скільки вона.

Диплом лауреата Нобелівської премії 1911 року (Фото: публічний домен)

Як перша у світі жінка вона стала керівником кафедри у виші та розпочала регулярні лекції для студентів, продовжуючи водночас дослідження. У 1911 році за відокремлення чистого радію вдруге отримала Нобелівську премію, цього разу в галузі хімії. Вона мріяла заснувати Радієвий інститут, що сталося у 1914 році в Парижі, а в 1932 в Варшаві.

Воєнний та міжвоєнний період у житті видатної польки

Початок I світової війни застав Марію Склодовську-Кюрі в Парижі. Студентів і більшість викладачів призвано до армії. Дослідниця не хотіла залишитись непотрібною. Дізнавшись, що в польових госпіталях немає рентгенівських апаратів, вирішила організувати рентгенівську службу. Їй вдалося приготувати 20 автомобілів радіологічної служби. З огляду на недостатність кваліфікованих працівників разом з донькою проводила для жінок прискорені курси використання апаратів.

Марія Склодовська-Кюрі за кермом рентгенівської швидкої допомоги (Фото: публічний домен)

Часто вона сама сідала за руль фургона та їхала на лінію фронту, де протягом довгих годин робила рентген пораненим. Завдяки її праці та організаційним талантам у 1917-1918 роках виконано мільйон сто тисяч рентгенівських знімків. Після війни вона зосередилась на зборі коштів на Радієві інститути в Парижі та Варшаві. Вела активну діяльність на міжнародних форумах на користь реформ у галузі освіти, виборюючи кошти, стипендії та ширший доступ до знань для тих, які не могли собі цього дозволити.

Не тільки сила її характеру була надзвичайною, але також сила організму. Марія Склодовська-Кюрі померла в 1934 році через лейкоз, викликаний понад 30-річною дією радіоактивного опромінення. Минуло багато років перед тим, як доведено, що радіоактивні субстанції не тільки помагають лікувати рак, але також його викликають. Похорон Марії Склодовської-Кюрі відбувся на цвинтарі в Со. Жінка спочила біля чоловіка. У 1995 році їх прах перенесено на місце поховання французьких національних героїв – на паризький Пантеон. Вона стала першою жінкою, яку відзначили у цей спосіб та першою людиною не з Франції, що там похована.

За матеріалами: dzieje.pl, muzhp.pl