Ванда Руткевич під час експедиції на К2, 8611 м над р.м. (Фото: Архів Єжи Кукучка / Форум)
Гімалаїстка Ванда Руткевич є першою полькою та третьою на світі жінкою, якій вдалося підкорити найвищу вершину світу – гору Еверест. Здобула також вісім з чотирнадцяти вершин висотою понад 8 тис. м. Загинула згідно зі своїми передбаченнями в горах, на шляху на свій дев’ятий восьмитисячник, гору Канченджанга. 4 лютого 2023 минає 80 річниця з дня її народження, тож представляємо її життєпис.
Молодість та спортивні захоплення Ванди Руткевич
Майбутня видатна гімалаїстка народилась 4 лютого 1943 року в Плунгянах у Литві в родині інженера Збігнєва Блашкевича та Марії з Пєткунів. Мала двох братів і сестру. Двічі виходила заміж. У 1970 році взяла шлюб з Войцєхом Руткевичом. Подружжя тривало три роки, так як і наступне. Справжньою любов’ю її життя були гори.
Після завершення II світової війни Ванда Руткевич переїхала в Польщу як репатріантка. Спершу оселилась у Вроцлаві, де здобула ступінь інженера на факультеті електроніки Вроцлавської політехніки. Пізніше перебралась до Варшави, де розпочала роботу в Інституті математичних машин. У Вроцлаві розпочала спортивну кар’єру як волейболістка у національній молодіжній збірній з волейболу, якої була капітаном. Брала участь у підготовці до Олімпійських ігор у Токіо. У 70-ті роки здобула ліцензію ралійного водія.
Фото: Збігнєв Блашкевич
У 1961 році завдяки своєму тату вперше пережила гірське сходження, а роком пізніше закінчила курс у Татрах. Альпінізм став її захопленням. Вона була членом Високогірного клубу у Вроцлаві, вроцлавської Секції спелеологів та Високогірного клубу в Варшаві. Попри свою освіту і роботу за професією, Ванда Руткевич називала себе передусім професійною альпіністкою. Була амбітною, самостійною, впертою та рішучою на шляху до здійснення цілей. Є авторкою книг „Підкорення Гашербрумів” і „На одному канаті” та кількох гірських фільмів.
Підкорення гори Еверест і наступні успіхи у сходженнях
Ванда Руткевич підкорила гору Еверест, яку називають вершиною світу, 16 жовтня 1978 року. Це був спектакулярний спортивний успіх жінки, у здомінованій чоловіками дисципліні. Увесь світ захоплювався полькою. Цього самого дня кардинал Кароль Войтила був вибраний Папою й взяв ім’я Йоана Павла II. У 1979 році під час паломництва Йоана Павла II в Польщу Папа зустрівся з гімалаїсткою. Тоді вона почула наступні слова: „Добрий Бог так схотів, що в цей самий день ми піднялись так високо”.
Після повернення в країну Ванда Руткевич розповідала про підкорення гори Еверест. „Підходячи до вершини, останні 50 метрів я йшла без кисню, тому що заморозився фільтр до маски. Я мусила її зняти й останні метри я пройшла, дихаючи повітрям ззовні. На цих останніх метрах людина перебуває в такому стані ейфорії, що я сходила на вершину без кисню у такому ж темпі, що й з киснем”, – говорила жінка.
Непал, Гімалаї 16.10.1978 р. Польська альпіністка Ванда Руткевич на вершині Евересту (також Чомолунгма), яку вона підкорила як перша полька, перша європейка і третя жінка в історії (Фото: PAP / Репродукція)
У 1979 році її відзначено Кавалерським Хрестом Ордену Відродження Польщі. Натомість у 1986 стала першою жінкою на світі, яка вийшла на К2, одну з найнебезпечніших гір світу, єдину, на якій вище 8 тис. м необхідно використовувати вміння скелелазіння, а не тільки йти хребтом. Ванда Руткевич підкорила вісім з чотирнадцятьох восьмитисячників: Еверест, Нангапарбат, К2, Шишабангма, Гашербрум II, Гашербрум I, Чо-Ойю та Аннапурна.
Кінець життя найвидатнішої польської гімалаїстки
Ванда Руткевич говорила, що загине в горах. Так і сталося. У 1990 прийняла амбітний виклик. Хотіла стати третім гімалаїстом у світі та першою жінкою, яка підкорить Каракорум і Корону Гімалаїв, тобто 14 восьмитисячників світу. План з назвою „Караван до мрій” передбачував підкорення не осягнутих нею восьми вершин протягом півтора року. На думку публічності цей план був неможливим до реалізації, адже навіть найкраще підготовані гімалаїсти потребують від чотирьох до шести місяців на повне відновлення сил після перетину межі 8 тис. м.
Фото: Северин Бідзінський
Під кінець 1991 року Ванда Руткевич ступила на вершину Чо-Ойю та Аннапурна. До визначеного терміну їй залишалось декілька місяців. 1 травня 1992 року з табору IV на висоті 7 950 м вона вирушила разом з мексиканцем Карлосом Карсоліо підкорювати вершину Канченджанги. Її товариш йшов значно швидше і за кільканадцять годин здобув вершину. Полька попри втрату сил, біль у животі, блювоту, відсутність харчування, спальника та намету не планувала повертатись. Вона вирішила підкорити Канченджангу і нічого більше не мало для неї значення.
Планувала переночувати у сніговій печері, а наступного дня розпочати сходження. Однак це було екстремально складне завдання, особливо з огляду на погані погодні умови, ослаблення та проблеми зі здоров’ям. Ванду Руткевич визнано пропавшою 13 травня 1992 року, а померлою в 1996. Загинула на схилах Канченджанги на снігових полях під вершиною. Її тіло ніколи не знайдено.
За матеріалами polskieradio.pl, national-geographic.pl, ossolineum.pl
З польської переклала Кароліна Шостак
