Світлина з кліпу Тривога (SHUMEI)

Війна може асоціюватись з героїчним захистом міст, тяжкими боями, з танками та зброєю, сигналами повітряної тривоги, смертю. Однак, щоб впоратись з психологічним тягарем, яким є війна, люди також створюють численні літературні, художні чи музичні твори. Від початку повномасштабної війни в Україні 24 лютого 2022 року, українські артисти в нотах і словах пісень передають пережиття свого народу. Тож представляємо збірку творів, які описують найважливіші сторінки цієї війни, віддзеркалюють біль та терпіння мешканців країни, але також дають надію.

Океан Ельзи – Місто Марії

Твір „Місто Марії” Океану Ельзи присвячений героїчним захисникам Маріуполя. Майже повністю зруйноване місто. Єдиним клаптиком опору та свободи залишався Азовсталь. Солдати, які захищали місто та завод були готові на все. Звиклі до терпіння й болю, безкінечних обстрілів, запаху війни та смерті. Думати про майбутнє, про те, що буде завтра, вони не мали причин, адже кожна хвилина могла стати для них останньою. Було тут і зараз. Боротьба за честь і Вітчизну. Незламні, навіть будучи в полоні, захисники України залишились вільними, залишились собою, не зрадили свої цінності.

Виконавці не втрачають віри в те, що навіть в найглибші підвали повернеться світло. Ворогам не вдасться знищити українську мрію про свободу, самостійність, можливість жити в демократичній державі, де кожного громадянина цінують та поважають. Українці ніколи не відмовляться від цієї мрії та віри в її здійснення, а місто Марії буде вічно стояти, поки сонце встає над Азовом.

Макс Барських – Буде весна

Міста охоплені вогнем, тяжкі бої, розділені родини, нещадні вороги, для яких не існує таких цінностей як доброта, любов, справедливість, правда та людські життя – про це співає Макс Барських, який походить з Херсона, у пісні „Буде весна”. Співак після початку повномасштабної війни вступив у Збройні Сили України, активно підтримує військо через участь у збірках на покупку необхідної техніки та у різні способи намагається наблизити перемогу.

Однак передусім ця пісня дає надію. Попри драматичні й трагічні пережиття мешканців України надійдуть кращі дні. Спільними силами український народ переможе, як неодноразово довів, не дозволить, щоб війна його зламала. Віра у перемогу України, перемогу добра над злом єднає серця мільйонів людей у цілому світі. Саме завдяки цьому Україна живе та житиме.

Христина Соловій – Українська лють

Пісня Христини Соловій „Українська лють” – це кавер на італійський твір Bella Ciao. Співачка присвятила ці слова героїчним захисниками України, які борються в складі Збройних Сил і територіальної оборони. Також згадує світанок 24 лютого 2022 року. Тоді мало хто очікував, що розпочнеться повномасштабне вторгнення, однак земля здригнулась, в’їхали російські танки, а українське небо роздерли звуки літаючих куль та ракет.

Окупанти хотіли залякати мешканців України, однак викликали в них лють та ненависть. Співачка підкреслює також силу єдності проти спільного ворога. Українцям вдалося об’єднати проти варварських російських загарбників цілий світ, тож Україна точно переможе й запанує мир.

SHUMEI – Тривога

Пісня „Тривога” молодого українського виконавця Олега Шумея повстала у перші дні повномасштабного російського вторгнення. У своєму творі він передає біль українців, непевність та страх, з якими просинаються серед ночі від сигналів повітряної тривоги. Українська щоденність після 24 лютого 2022 року це сирени, палаючі танки, літаючі кулі, зруйновані будинки та людські життя.

Твір представляє також історії захисників України. Кожен з них залишив свою щоденність, свої родини, й пішов боротись за свободу Вітчизни. Не мають впевненості, що повернуться, але на терезах майбутнє країни та їх найближчих, а ширше – цілого народу. Синьо-жовтий прапор, який є в серці солдатів, об’єднує їх і допомагає спільними силами відбивати атаки російських загарбників. Пісня є також своєрідною декларацією, що український народ ніколи не вибачить російським окупантам сліз, болю, терпіння і смерті, з якими вони прийшли в Україну.

Як бачимо, український дух боротьби та прагнення свободи незламні. Попри обстріли, вимкнення світла, ракетні атаки, люди мають в собі внутрішню силу, щоб творити музику, писати літературні твори, малювати картини, просто далі жити. Дивовижним є те, скільки людина може витримати, залишаючись собою, залишаючись людиною. Нехай нам ніколи не бракує цієї сили, сили жити і бути для інших.

Текст: Данута Стефанко