Фото: monitorwolynski.com

Виклики та значення міжкультурної комунікації у сучасному світі стали предметом дискусії учасників науково-практичної конференції „Діалог культур і народів: медіа, література, суспільство”, яка відбувалась в Луцьку 17-18 березня 2023 року.

Міжнародну конференцію зорганізували: Волинський національний університет ім. Лесі Українки та Університет ім. Адама Міцкевича в Познані.

„Я надзвичайно тішуся, що наші народи співпрацюють, що поляки допомагають українцям, які допомагають всій Європі. Це дуже важливі історичні речі. Звісно, вони відбуваються у зв’язку з величезною трагедією, російським вторгненням в Україну. Важливо, щоб ми якнайкраще віднайшлись у цих складних обставинах. Такі конференції як ця, організована партнерами в складні часи, це найкращий доказ того, якою великою є сила духу українського народу. Ви знаєте, як відповісти на нещастя: співпрацею, організованістю, самоорганізованістю”, – таким вступом розпочав свою доповідь доктор наук Бартош Гордецький з Університету ім. Адама Міцкевича.

Фото: monitorwolynski.com

Під’єднуючись до учасників зустрічі в Луцьку через Zoom, він представив приклади визначень діалогу, які найчастіше приводять його студенти: діалогу як обміну інформацією та спостереженнями, сварки чи суперечки, інтерв’ю, тобто обміну поглядів, комунікаційної інтеракції між людьми, а також діалогу як співтворення.

„Залежно від того, які уявлення про діалог ми оберемо, таку пізніше отримуємо історію поміж його учасниками. І дуже б хотілося, щоб польський та український народи йшли в напрямку співтворення”, – підкреслив доктор наук Бартош Гордецький, розповідаючи про інтелектуальні та ідентичні пригоди двох письменниць в центрі Європи: Ольги Токарчук і Оксани Забужко.

Учасники форуму дискутували не тільки про польсько-українські відносини, медіапростір, літературу чи переклади. Доповіді були також присвячені вірменській, іранській, корейській, афганській культурі, ролі жінок в історії та сьогоденні, а також глобальним викликам, які стоять перед суспільством. Під час пленарного засідання доктор Наталія Благовірна, проректор з навчально-методичної роботи та комунікацій ВНУ ім. Лесі Українки підкреслила значення присутності історичної тематики в медіа, зазначаючи зокрема публікації Волинського монітора.

Фото: monitorwolynski.com

Досвід редакції в галузі опрацювання редакційної пошти та будування діалогу були також представлені на одній з панелей, яка відбулась в рамках конференції.

Головною метою події був аналіз традицій міжкультурних відносин і викликів сучасності, обмін знаннями та досвідом, судженнями та оцінками науковців і практиків, зрозуміння ролі діалогу між культурами та народами.

„Ця наукова зустріч об’єднала учасників з різних міст: Києва, Луцька, Харкова, Дніпра, Бережан, Львова, Познаня, Варшави, Лодзі. Ми маємо причини до задоволення, якщо йдеться про результати конференції. Відбувся культурний діалог, він мав інтердисциплінарний характер, адже зібрав фахівців у галузі суспільної комунікації, історії, літератури, суспільних наук, стосувався різних періодів – з давніх часів до сучасності, уможливив конструктивні дискусії на тему українсько-польських відносин”, – сказала Світлана Сухарєва, завідувач кафедри полоністики і перекладу Волинського університету, одна з організаторів конференції.

Фото: monitorwolynski.com

Матеріали наукового форуму з’являться у післяконференційній публікації, тобто з ними зможе ознайомитись ширше коло читачів в Україні та закордоном.

Текст: Наталія Денисюк / Волинський монітор

Партнери

Співпраця

Медіапартнери

Kancelaria Prezesa Rady Ministrów

Проєкт підтримує Канцелярія голови Ради міністрів Республіки Польща в рамках конкурсу полонія та поляки за кордоном 2022

Fundacją Wolność i Demokracja

Проєкт „Професійні медіа в Україні 2021-2022”, а також проєкт „Медіа-світ. Підтримка полонійних редакцій на світі” реалізує Фонд „Свобода та демократія”


Матеріал містить лише погляди автора/ів і не може бути прирівняний до офіційної позиції Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща

Up