У рамках 4 Перегляду сучасного польського кіно у Центрі польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську відбулася демонстрація фільму „Незавершений час – вірші отця Яна Твардовського”.
Головним мотивом фільму є поезія отця Яна Твардовського, декламована його читачами. Перед показом в Івано-Франківську поезія о. Твардовського зазвучала в українському перекладі.
Над перекладом діалогових реплік фільму працював журналіст, поет і перекладач Володимир Гарматюк, який має на своєму рахунку вже низку перекладів польських поетів. Він постановив перекласти українською мовою кілька віршів о. Твардовського, які запрезентував перед показом фільму. Крім того, він переклав українською мовою дві книжки Галини Посвятовської „Знайомий з rоторf” та „Повість для друга”.
З Володимиром Гарматюком розмовляв Войцех Янковскі.
Напевно це велике задоволення – відкривати для себе у поезії чергову знамениту постать?
Звичайно! Не лише у поезії – у мистецтві. Коли я перекладав і просив своїх друзів з Польщі про допомогу, то усвідомив, яке важливе місце займає творчість отця Твардовського в сучасній польській поезії. У ній можна знайти щось дійсно важливе – у ній можна знайти себе! Як сказано у фільмі, поезія Твардовського є проста та важка водночас. Проста, бо він пише про те, що переживав сам, а важка – бо писав про те, що може пережити кожен із нас. Важка тому, що про прості речі писати нелегко. Дуже важко писати якраз про прості речі. Можна собі вигадувати якісь синтаксичні конструкції, добирати метафори, гратися словами, та сказати щось звичайне – це не так легко.
Ви брали активну участь в інших подіях Перегляду у Івано-Франківську. Ви анонсували ансамбль „Апертус” – струнний квартет, який виступив з нагоди Дня Незалежності Польщі. Наскільки цей захід є важливий для Івано-Франківська?
Кожна культурна подія, байдуже – польська, українська, чи будь-яка інша – не має національності. Кажуть: скільки знаєш мов – стільки разів ти є людиною. Так воно є з мистецтвом. Чим більше творів людина може побачити, прочитати, почути – тим багатшою стає. Перегляд сучасного польського кіно – говорю це не від імені всього Івано-Франківська, але для мене та для моєї родини – це є важлива, цікава подія. Ми любимо кіно, часто ходимо до кінотеатру, але бракує нам доброго фільму, такого камерного, європейського. Зараз багато є американських фільмів „екшн”, фантастики (хоч я і люблю фантастику), але фільми про життя, над якими треба замислитись, я часто шукаю в інтернеті. Пробую їх скачувати, хоч це і незаконно [сміється]. Цього мені бракує! Це дуже добре, що хоч раз на рік тут можна переглянути добрі фільми. Шкода, що не маю часу побувати на кожному з них.
Чи у Вас є якийсь улюблений польський фільм або режисер?
Прізвищ режисерів, на жаль, не запам’ятовую… Для мене важливо, що переглянутий фільм – сильний, цікавий, потрапляє кудись всередину. Часто я навіть не замислююся, хто це зробив – для мене важливим є те, що я бачу. Що ж до улюблених фільмів, тот можу назвати „Хлопці не плачуть”. Я вже докладно не пам’ятаю цього фільму, але запам’ятав фразу [сміється]: „ми завалили якогось звіра, їжакозвіра»… Це був перший польський фільм, який я переглянув без субтитрів. Польською я переглядав його дуже давно, і таке добре кіно я охоче дивлюся, цього мені не вистачає.
Текст: Войцех Янковcкі
Фото: filmlwow.eu
