Фото: Данута Стефанко
У Центрі польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську 27 квітня 2023 року відбулося відкриття виставки „Я був поляком – громадянином України”. Експозиція представляє постаті та життєписи героїчних захисників України – поляків і людей польського походження, загиблих у боротьбі з російським агресором. Не вагаючись, вони брали до рук зброю, захищаючи правду, справедливість та свободу.
„У цих постатях ми можемо пізнати когось близького. Виставка показує також позицію цих людей щодо Вітчизни, щодо суспільства, в якому жили. Дуже зворушливо дивитись на ці фото, в ці, ще живі, очі. Ми повинні дізнаватись про цих людей. Ми не можемо дозволити, щоб вони були для нас безіменними, бо саме цього домагається протягом багатьох років Росія, щоб цих людей закопали в братських могилах, щоб усі про них забули. Ця пам’ять є складною, але потрібною, адже на цьому ми виховуватимемо майбутні покоління”, – сказала Мар’я Осідач, директор Центру польської культури.
Виставка є також нагодою пригадати, що російсько-українська війна не розпочалась 24 лютого 2022 року. Вона забирає життя десяток, сотень тисяч людей – як військових, так і цивільних – з 2014. Також солдати польського походження віддають свої життя за Україну. Історія кожного з них інакша, вони були різного віку, походили з різних місцевостей, однак їх об’єднувала любов до країни, в якій жили.
Фото: Данута Стефанко
„Виставка показує історії 13 осіб, які мали польське походження та віддали те, що мали найцінніше, тобто своє життя, захищаючи Вітчизну, в якій жили. Це дуже сумна виставка. Треба пам’ятати про цих людей. Я переконаний, що наступні покоління будуть вчитись з підручників історії про них, так як ми вчимось про наших предків, які раніше боролись за те, щоб ми зараз могли жити в вільних країнах”, – говорив консул Бартош Шеліга з Генерального консульства Республіки Польща у Львові.
Під час відкриття виставки її автор – журналіст і краєзнавець Дмитро Антонюк – представив зібраним гостям окремі постаті та поділився власними пережиттями зі створення виставки.
„Тяжко розмовляти з батьками, які втратили близьких. Я знов завдавав болю цим людям, але ця виставка потрібна, як в Україні, так і в Польщі, щоб показати, що ці наші герої боролись та віддали свої життя за обидві Вітчизни. Пам’ять про них мусить тривати. На жаль, майже кожен з нас, уже має такий сумний досвід, коли хтось зі знайомих втратив життя на цій війні. Вони віддали життя за те, щоб ми мали шанс жити у своїх власних домівках. Робота над цією виставкою це велика честь для мене”, – сказав Дмитро Антонюк.
Фото: Данута Стефанко
У відкритті виставки взяла також участь Тетяна Витвицька, мама Андрія Витвицького, який загинув 16 січня 2018 року під Авдіївкою. Він походив з Івано-Франківська, був відкритий на світ, а своє життя хотів присвятити Богу. Після 5 років навчання у Вищій духовній семінарії в Брюховичах вирішив, що хоче мати родину. Зі своєю дружиною познайомився під час Революції гідності. Коли він був поранений, вона доглядала за ним. У молодого подружжя народилася донька Надійка. Він боровся за краще майбутнє для своїх найближчих. Сьогодні боротьбу з російськими окупантами продовжує його дружина Олександра.
„Він завжди був веселим, активним. Боровся за добро та справедливість, деколи до крові. Тільки зараз, прочитавши деякі його вірші, я розумію, що він думав про ті речі, про які я думаю після його смерті. Загальна справедливість, така віддана любов до Бога, з цілого серця. Він писав про віру, про любов, про життя, про надію, яка не вмирає. Коли він був на фронті, старався щоденно дзвонити, бо як не дзвонив, я божеволіла. Неможливо так жити. Не можеш нормально спати, не можеш нормально функціонувати, бо чекаєш. Остання розмова була такою тихою, він так, якби хотів, щоб я була спокійна”, – згадувала Тетяна Витвицька.
Вони віддали власні життя, щоб дати кожному з нас шанс на нормальну щоденність в мирі. Ці історії героїчних захисників України, які борються за вільну та суверенну Україну, нагадують, що війна й надалі триває. Найбільш вражаючим є те, що з одного боку борються найвідважніші громадяни України, які люблять Вітчизну, а з другого – загарбницькі бездумні злочинці без цінностей.
Фото: Данута Стефанко
„Це наш обов’язок – пам’ятати про кожного загиблого. На цій виставці ми можемо побачити, що не тільки українці гинуть за справедливість, за свободу, але й інші національності, у тому числі, люди, які мають польське коріння. Нас об’єднує спільна мета і ми віримо в те, що найближчим часом ми переможемо. Ми повинні увіковічити наших героїв у книжках, виставках, щоб наші діти пам’ятали про них”, – сказав Віктор Синишин, секретар Івано-Франківської міської ради.
Віддати життя за ближніх це найвищий прояв любові. Герої цієї виставки боролись за свободу України, але передусім за краще майбутнє для своїх дітей та внуків. Вони мали для кого жити. Однак вибрали боротьбу за те, щоб це було життя відповідне до таких цінностей як правда, справедливість, любов, жертовність, а передусім людське життя.
„Ці хлопці, дівчина, яких ми тут бачимо, загинули, щоб ми могли гуляти, вчитись, працювати, жити у вільному світі, світі цінностей, у світі, в якому цінністю є правда та людина. Єдине, що ми можемо для них зробити, це просто про них пам’ятати. Пам’ять, шана та молитва. Це війна людей, які вірять в людину, в правду, свободу та добрий світ. Ця виставка є такою зустріччю з героєм, серця з серцем”, – говорила Саманта Бусіло.
У зустрічі взяла також участь молодь – студенти Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника та волонтери Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську. Передання справжніх цінностей, за які боролись солдати, представлені на виставці, дає шанс на будову сильного суспільства, а також польсько-української дружби.
Фото: Данута Стефанко
„Виставка дуже сумна, але я рада, що люди на неї прийшли, дивились на цих героїв, плакали. Видно було їх живі емоції. Люди пам’ятають та цінують цю жертву, цих людей, які боролись за нашу свободу, щоб ми могли піти собі зараз на прогулянку, щоб не відчували війну так сильно, як вони її відчувають. Це дуже важлива ініціатива. Найменше, що ми можемо зробити, це пам’ятати про цих людей та не дати іншим забути”, – сказала Софія Сирко.
Виставка „Я був поляком – громадянином України” у двомовній польсько-українській версії буде експонуватись в Центрі польської культури та європейського діалогу до 10 травня 2023 року. Виставка є доступна онлайн, де її можна також переглянути в версії польсько-англійській. Раніше експозицію представлено в Сеймі Республіки Польща, на фасаді Генерального консульства Республіки Польща у Львові і незабаром буде показано в інших місцевостях в Україні. Організатори також планують її відкриття поза межами України та Польщі. Виставка була підготовлена Центром польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську за підтримки Генерального консульства РП у Львові з ініціативи Фонду „Свобода та демократія” (Варшава).
Текст: Данута Стефанко
Програма радіо CKPiDE:
Фото: Данута Стефанко
