Фото: Олекса Бутчак

Говорячи про поляків в України в контексті російсько-української війни, мабуть, багато людей ставило собі запитання, якою була їх мотивація залишитись в країні. Багато українців, особливо зі Східної України, знайшло в Польщі прихисток від російських ракет та інших складних аспектів життя в державі, охопленій війною. Чому особи польського походження, які живуть в Україні, не використали шанс переїхати до Вітчизни?

Передусім варто пам’ятати, що для більшості з них Україна є другою Вітчизною. Попри польське коріння, з такою ж любов’ю та повагою вони ставляться до української держави. Пліч-о-пліч з українськими співгромадянами працюють для розвитку промисловості, економіки чи культури, а з Україною пов’язують майбутнє своє й своїх найближчих.

У період після II світової війни долі багатьох польських родин нерозривно пов’язались з Україною, хоча б через так звані мішані подружжя. У таких домівках польська та українська культури переплітались протягом десятиліть. Повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року відбилося на всіх. Воно викликало прагнення захищати свою землю та боротись за справедливість. Хоч не кожен залучився до збройної боротьби, однак залишається багато можливостей нести допомогу.

Фото: Ігор Блажевський

Відповідальність перед співгромадянами та Вітчизною

Поляки в Україні почуваються співвідповідальними за долю держави, в якій живуть та за будування польсько-українських відносин. Доказом цього є діяльність різноманітних громадських організацій, починаючи від Івано-Франківська чи Львова, через Київ, аж по Одесу, Миколаїв чи Харків. Поляки в цих місцевостях, реалізуючи різні культурно-освітні проєкти, будують поставу відкритості серед українських співгромадян, а після початку повномасштабної російсько-української війни, вони стали надійним гуманітарним тилом.

В умовах політично-економічних суперечок та російської ворожої пропаганди, спрямовної на розсварення наших народів, саме ці особи польського походження, які залишились в Україні, є найкращим прикладом солідарності польського народу з українським. Кожна польська організація в Україні є своєрідною амбасадою. Кожний поляк за кордоном є амбасадором, який популяризує цінності свого народу та несе допомогу.

Важливим завданням є також плекання польської культури, традицій, мови, інакше кажучи, збереження ідентичності серед молодих поколінь. Саме завдяки предкам – батькам, дідусям, прадідусям – польськість в України триває, а українська держава відноситься до поляків як до рівноправної національної меншини, яка співтворить карту національностей України.

Фото: Данута Стефанко

Гуманітарна допомога та підтримка в зупиненні російської навали

Після повномасштабного російського вторгнення багато польських інституцій в Україні змінило профіль своєї діяльності, зосереджуючись на допомозі. Можна виокремити кілька напрямків гуманітарної діяльності. Передусім це допомога українським захисникам, які зупиняють російських окупантів перед захопленням чергових земель. Саме завдяки цим хоробрим людям, серед яких є також особи польського походження, частина мешканців України може жити нормальним життям.

Значна частина польського суспільства в українській державі це старші люди, часто теж самотні. Тож черговим відгалуженням гуманітарної допомоги є опіка над потребуючими поляками в різних куточках України. Окрім передавання пакунків з їжею, засобами гігієни чи фінансової допомоги, для таких людей важливою є й пам’ять співвітчизників.

Крім того, допомогою огортаються цивільні, які часто перебувають в критичній ситуації. Російські ракети регулярно позбавляють мешканців України дахів над головами, а складна економічна ситуація нерідко змушує працедавців до звільнень. Численні польські державні й громадські інституції, завдяки міжнародним проєктам, будують модульні містечка та стараються забезпечити гідні умови життя, облаштовуючи осередки для внутрішньо переселених осіб необхідним обладнанням.

Триває також активна співпраця з військовими та парамедиками в галузі обміну досвідом через реалізацію різноманітних навчань як в Україні, так і в Польщі. Передається медична допомога в постаті ліків, обладнання та транспорту.

Фото: Данута Стефанко

Культурна та інформаційна діяльність

Поляки в Україні є наочними свідками трагедії, якою є варварське російське вторгнення 24 лютого 2022 року. Багато польських журналістів висвітлюють події з фронту та показують справжнє обличчя цієї війни. Це допомагає протистояти російській пропаганді та відкриває очі мешканцям заходу, для яких війна часто є чимось далеким і незначним.

Завдяки безпосередньому контакту з українцями, поляки в Україні відкривають іншу перспективу відносин між нашими народами. Це братерські відносини, в яких ми щоденно підтримуємо один одного, спілкуємося, працюємо, боремося. Таким є реальний стан речей, адже правду про те, як народи ставляться один до одного, ми дізнаємося не з новин, вирваних з контексту, а маючи реальний досвід.

Говорячи про функціонування польських спільнот в Україні в умовах війни, не менш важливою залишається культурна діяльність. Війна – це страх, біль, втрати, невизначеність та багато інших складних емоцій, з якими щоденно стикаються мешканці України. Тому кожен намагається знайти якусь оазу нормальності, щоб не втратити віру та надію.

Різноманітні благодійні концерти, літературні вечори, заняття польської мови чи відзначення свят є можливістю психологічно-емоційного відновлення. Завдяки подібним зустрічам і перебуванню у спільноті, мешканці України – українці та поляки – підтримують один одного, працюють над поверненням справедливості, борються за спільні цінності.

Текст: Данута Стефанко