Фото: Марек Боравський / КПРП
56 державних делегацій та міжнародних організацій, представники Європейської комісії, Європейського парламенту, Європейської ради, НАТО, ООН та ЮНЕСКО, а головне – 50 осіб, які пережили Голокост, взяли участь у вшануванні 80-ї річниці визволення концтабору Аушвіц-Біркенау.
27 січня також відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Він був встановлений у 2005 році Національною Асамблеєю ООН для вшанування пам’яті єврейських жертв, вбитих німцями під час Другої світової війни.
В’язні Освенцима – свідки історії
Усіх гостей, що зібралися перед Брамою смерті колишнього табору Біркенау, привітав в’язень Аушвіцу Мар’ян Турський, який також є членом Міжнародної ради Аушвіцу. Мар’ян Турський народився 26 червня 1926 р. як Моше Турбович у Друскінінкаї. Під час Другої світової війни він був переселений до Лодзького гетто, а потім депортований до Аушвіца. У січні 1945 р. був евакуйований „маршем смерті” до табору Бухенвальд.
„Зрозуміло, навіть очевидно, що люди, ЗМІ тягнуться до нас, до тих, хто вижив, щоб ми поділилися з ними своїми спогадами. Але нас завжди була крихітна меншість... Нас, які пройшли позитивну селекцію свого часу, було вже дуже і дуже мало. І тих, хто дожив до свободи, було мало, дуже мало. А зараз залишилася лише жменька. Тому я думаю, що ми повинні спрямувати наші думки до переважної більшості, до тих мільйонів жертв, які ніколи не розкажуть нам, що вони пережили, що вони відчули, бо їх поглинув Голокост...”, – сказав Мар’ян Турський.
Фото: Марек Боравський / КПРП
Головні промови в день річниці виголосили вцілілі Яніна Іваньська, Това Фрідман і Леон Вайнтрауб.
Яніна Іванська народилася 12 червня 1930 р. у Варшаві. Вона була депортована до Аушвіцу німцями після Варшавського повстання. Вона залишилася без батьків. Була ув’язнена німцями в таборі до його евакуації в січні 1945 р. У Марші смерті вона пройшла в колоні з іншими в’язнями до Водзіслава, а звідти її перевезли у відкритих вагонах у тріскучий мороз до концентраційного табору Равенсбрюк. Потім її перевезли до Нойштадт-Глеве, де вона дожила до звільнення 2 травня.
Това Фрідман (уроджена Гроссман) народилася 7 вересня 1938 р. в Гдині. Під час німецької окупації разом з батьками була поміщена в гетто Томашова Мазовецького, а потім – у трудовий табір у Стараховицях, звідки в середині 1944 р. була депортована з матір’ю до Аушвіца. Звільнена 27 січня 1945 р.
Леон Вайнтрауб народився 1 січня 1926 р. в Лодзі. Під час війни він і його сім’я були ув’язнені в гетто Літцманштадт, звідки в серпні 1944 р. були депортовані до Аушвіца, де Леон був відокремлений від решти своєї родини. Через кілька тижнів його перевезли до Глушиць, а потім до Дьорнхау і наступних трудових таборів.
„Коли мене бив охоронець за те, що я вовтузилася під час тригодинного перекликання, я дивилася в очі матері, які мовчки благали мене: „Почекай ще трохи, не плач”. І я пам’ятаю, як подумала: „Я ніколи не дозволю їм дізнатися, який біль вони мені завдають”. Я впевнена, що багато хто з вас, хто сидить тут, також відчував під час перебування в Аушвіці, що все ваше єство бунтувало, але ви відчували себе безпорадними, покинутими і навіть покірними”, – сказала Това Фрідман.
Почесний патронат президента Республіки Польща
Церемонії в Освенцимі (Малопольське воєводство) розпочалися з покладання вінків і лампадок президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою та вцілілими перед Стіною смерті на території Аушвіца I.
Фото: Марек Боравський / КПРП
„Табори, подібні до Аушвіцу, були побудовані для знищення єврейського народу. Це був злочинний план Гітлера, план нацистської Німеччини. Ми вшановуємо пам’ять усіх, хто був вбитий під час Голокосту, в тому числі понад три мільйони польських громадян єврейської національності, які були вбиті під час Другої світової війни” – підкреслив Анджей Дуда, який взяв захід під свій Почесний патронат.
У день вшанування пам’яті, 27 січня 2025 р., меморіал і музей „Аушвіц” відвідали, зокрема, король Великої Британії Карл ІІІ, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр і канцлер Олаф Шольц, президент Франції Еммануель Макрон, президент Швейцарії Карін Келлер-Зуттер, президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо і президент Європейського парламенту Роберта Метсола.
Історія звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау
Німецький нацистський концентраційний табір смерті Аушвіц-Біркенау був створений в результаті так званого „остаточного вирішення” єврейського питання. Протягом 5 років тут було вбито понад мільйон жертв, переважно євреїв і поляків.
Фото: Марек Боравський / КПРП
У січні 1945 р., коли нацисти були змушені піти з Польщі, вони усвідомлювали всю тяжкість скоєного. Щоб уникнути відповідальності, вони зрівняли з землею більшу частину табору, а всіх в’язнів, здатних ходити, забрали в полон. 27 січня 1945 р. радянські солдати дійшли до Аушвіца і звільнили весь табір. В’язні опинилися в жахливих умовах, на межі життя і смерті.
Після закінчення Другої світової війни польський уряд взяв на себе завдання зберегти колишнє місце розташування Аушвіца та Аушвіц II-Біркенау як музей і меморіал Голокосту.
Опрацював: Артур Сойка
