Фото: Національний центр культури
Сенат Республіки Польща прийняв чотири постанови про призначення патронів 2025 року. Згідно з рішенням, ними стали: кс. проф. Юзеф Тішнер, Марія Павліковська-Ясножевська, Владислав Станіслав Реймонт та Войцех Єжи Гас. Натомість серед патронів, затверджених польським Сеймом, є: Стефан Жеромський, Антоній Слонімський, Ольга Бознанська, Казимир Соснковський, Францішек Душенько, перші королі Польщі та герої Катині, Харкова й Мєдного.
Постанова про встановлення 2025 року роком кс. проф. Юзефа Тішнера була прийнята як визнання видатних досягнень одного з найважливіших польських філософів, священників та інтелектуалів, а також у зв’язку з 25 річницею його смерті. Він є автором багатьох книг, у тому числі філософських: „Філософія драми”, „Спір про існування людини”, а також збірки нарисів та есеїв, присвячених соціальній, релігійній та філософській проблематиці.
У постанові про призначення Марії Павліковської-Ясножевської патронкою 2025 року Сенат висловив переконання про особливе значення її поетичного доробку. Згадано, що 9 липня 2025 року виповниться 80 років з дня смерті цієї видатної польської поетеси міжвоєнного періоду, внучки, дочки та сестри великих Коссаків.
Проголошуючи 2025 рік роком Владислава Станіслава Реймонта, Сенат підкреслив важливе значення творчості письменника для національної та світової спадщини. У 2025 виповнюється 100 років з дня смерті цього видатного автора, лауреата Нобелівської премії з літератури у 1924 році за чотиритомний соціально-звичаєвий роман „Селяни”.
Яцек Мальчевський – портрет Владислава Реймонта
Ініціаторами постанови про встановлення 2025 року роком Войцеха Єжи Гаса були: Національний центр кінокультури в Лодзі та директор Національного центру культури, Роберт Пясковський. Приводом стала сота річниця від дня народження видатного режисера й сценариста, творця таких фільмів, як „Прощання”, „Рукопис, знайдений у Сарагосі”, „Лялька” та „Санаторій під клепсидрою”.
Нагодою для оголошення року Стефана Жеромського стала сота річниця смерті автора творів „Попіл” та „Провесня”. Він був не лише видатним письменником, але й патріотом, який присвятив свою літературну творчість та громадську діяльність справі незалежності Польщі. Стефан Жеромський вірив у місію письменника як співтворця долі народу.
Цього року виповнюється також 130 років з дня народження Антонія Слонімського, видатного поета, письменника, перекладача та публіциста. Будучи головою Спілки польських літераторів, він боровся за матеріальні права митців і відстоював свободу слова, а його „Лист 34” з 1964 року став першим у повоєнній Польщі спільним протестом інтелектуалів проти комуністичних репресій у Польській Народній Республіці.
З огляду на 160 річницю з дня народження та 85 річницю з дня смерті серед патронів 2025 року присутня Ольга Бознаньська. Картини цієї чудової художниці належать до найважливіших модерністських творів у Польщі та експонуються у відомих музеях. Вона досягла міжнародного успіху, ставши однією з найбільш впізнаваних польських митців.
Фото: Національний музей у Кракові – Ольга Бознаньська в паризькій майстерні
140-річчя з дня народження генерала Казимира Соснковського стало нагодою для Сейму Республіки Польща проголосити 2025 рік роком цього видатного організатора Війська Польського та непохитного захисника польської справи на міжнародній арені. Близький співпрацівник Юзефа Пілсудського та критик поступок союзників щодо СРСР.
Століття з дня народження Францішека Душенько – це нагода вшанувати творчість одного з найвидатніших польських скульпторів. Солдат Армії Крайової та в’язень концтаборів, після війни Душенько створив монументальні пам’ятники, зокрема у Треблінці та Вестерплатте, а також долучився до відбудови Гданська.
Тисячоліття коронації двох перших королів Польщі – Болеслава Хороброго та Мєшка II Ламберта – нагадує про початки польської державності. Ці коронації символізують народження гордої традиції державності.
2025 рік оголошено роком Польських героїв Катині, Харкова, Мєдного, Биківні та інших місць – жертв радянського геноциду. В обґрунтуванні читаємо, що „злочин геноциду, який було скоєно навесні 1940 року, є безпрецедентним в історії вбивством представників польської інтелігенції та державної еліти”. Ці герої, які є символом вільної Польщі, нагадують нам про непохитність нації у боротьбі за правду і суверенітет.
Джерело: Національний центр культури
З польської переклала: Кароліна Шостак