Фото: Аніта Чіркова
У 2024 році Центр польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську зреалізував проєкт під назвою „Пам’ятники Коломиї. Друга половина XIX – перша половина XX століття”. У рамках ініціативи створено виставку, яка стосується скульптури маршалка Юзефа Пілсудського, а також альбом „Коломийські пам’ятники”. Про ідею та історичні цікавинки розповів у радіо CKPiDE автор публікацій д-р Ярослав Краснодембський у розмові з Данутою Стефанко.
Чого стосувалась ініціатива та як народилась ідея?
Кілька років тому я був у Коломиї, де побачив пам’ятники, пов’язані з Польщею, у тому числі таблицю з пам’ятника Невідомому солдату, яка знаходиться в чинному римо-католицькому костелі. Коли я почав займатись пам’ятками, що були створені на Східних Кресах II Речі Посполитої, я згадав про Коломию. Минуло кілька років, щоб я міг зреалізувати цю ідею. Я зайнявся темою збережених і незбережених пам’ятників у Коломиї, які були виставлені ззовні будинків, і вибраних пам’ятників з римо-католицького цвинтаря.
Фото: Аніта Чіркова
Ці пам’ятники були важливим елементом культурного життя та історичної пам’яті місцевих поляків у XX столітті. Чи серед поляків та українців, які живуть в Коломиї, ця пам’ять триває?
Я згадаю минуле, коли ці пам’ятники повставали. Перший з’явився у 1877 році. Він увічнював складення присяги у вірності королеві Казимиру Ягеллончику господарем Стефаном у 1485 на Косачеві. Наступні пам’ятники повставали під кінець XIX століття та в міжвоєнний період. Разом було, здається, сім пам’ятників, пов’язаних з Польщею і вони в першу чергу впливали на цю спільноту. З огляду на те, що це були переважно міські пам’ятники, вони вросли в Коломию та були таким пунктом зустрічей в місті.
Вони знаходились в центрі, як, наприклад, пам’ятник Юзефу Пілсудському чи Францішеку Карпінському. Збирали польську спільноту, були пов’язані з важливими урочистостями. У міжвоєнні роки це були святкування з нагоди чергової річниці прийняття Конституції 3 Травня чи відновлення Польщею незалежності 11 листопада. Після війни зберігся пам’ятник Адаму Міцкевичу. Сьогодні він є найстаршим пам’ятником Коломиї. Повстав у 1898 році з нагоди сотої річниці з дня народження Пророка. Він вписується в урбаністичний простір сучасної Коломиї.
Фото: Аніта Чіркова
З плином часу згадки про пам’ятники втрачаються, особливо про ті, які не збереглись. Саме тому повстала виставка про скульптуру Юзефа Пілсудського та книга, що стосується пам’ятників у Коломиї, які були створені до 1939 року, щоб нагадувати, особливо сучасним мешканцям, про те, що в їх міському просторі знаходились часто дуже цікаві об’єкти. Прикладом є вже згаданий пам’ятник маршалку Пілсудському, що повстав завдяки проєкту відомого польського скульптора Константина Лащки, який понад 30 років був пов’язаний з Академією мистецтв у Кракові.
Історія цього пам’ятника описана у виставці „Витвір митця. Пам’ятник маршалка Юзефа Пілсудського в Коломиї”. Що було найцікавіше під час дослідження цієї пам’ятки?
Найбільше мене здивували фото, збережені в майстерні Константина Лащки в Академії мистецтв, який готував скульптуру до відливання. Вони представляють деталь за деталлю, як вона виглядала. Також сама особа митця – видатний скульптор, десь там далеко, створив такий важливий пам’ятник для Коломиї. Ймовірно, це була перша скульптура, яка представляла маршалка Юзефа Пілсудського повністю, а не тільки бюст. Вона була визнана одним із найвеличніших творів Константина Лащки.
На жаль, так, як і більшість пам’ятників на Східних Кресах, він був знищений після окупації міста та перейняття влади совєтами. Вони вирішили знести пам’ятник. Ми не знаємо, що насправді сталось зі скульптурою. Вона була бронзовою, тож її могли переплавити. Так чи інакше, сам пам’ятник був знищений після початку II світової війни.
Проєкт фінансований Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу „Полонія та поляки за кордоном 2024 – події та ініціативи Полонії”. Публічне завдання „Пам’ятники Коломиї – виставка та видання”, що реалізується Фондом „Свобода та демократія”.
Текст: Данута Стефанко
Програма радіо CKPiDE:
