Фото: Владислав Мусієнко / Польське пресагентство
У 85 річницю ухвалення Москвою рішення про розстріл польських полонених, які перебували в таборах на території тогочасного СРСР, поляки та українці в середу спільно віддали шану жертвам катинської різанини, які спочивають на Польському військовому цвинтарі в Биківні під Києвом.
Урочистості, організовані Управлінням у справах комбатантів та репресованих осіб за участі представників урядової делегації, очолив голова Управління Лех Парелл, який представляв прем’єра Дональда Туска. У події взяли участь, зокрема, міністри культури Польщі та України, Ганна Врублевська та Микола Точицький.
„Ми приїхали сюди, щоб вшанувати всіх жертв цього злочину, а робимо це 5 березня невипадково. Саме цього дня, 85 років тому, Політбюро радянської комуністичної партії прийняло рішення замордувати польських військовополонених, захоплених після 17 вересня 1939 року та утримуваних у низці таборів і в’язниць для військовополонених”, – сказав під час урочистостей Лех Парелл.
„Ми хочемо, щоб про цей день завжди пам’ятали. Щоб нічию увагу не оминув факт, що катинська різанина була навмисним, ретельно аргументованим і спланованим вбивством. У технічному та політичному сенсі. Вбивством, в якому кров на руках має передусім ціле тодішнє російське керівництво”, – підкреслив.
Фото: Владислав Мусієнко / Польське пресагентство
Некрополь в Биківні на околиці української столиці, де поховано близько 3,5 тис. поляків з катинського списку, це єдиний катинський цвинтар, доступний сьогодні родинам замордованих.
З огляду на війну поляки не можуть вільно їздити до могил у Катині та Мєдному на території Росії – від поїздок до цієї країни відмовляє польське МЗС. Також закритий катинський цвинтар в українському Харкові, який перебуває під постійними обстрілами російських військ.
„Ми вшановуємо тут пам’ять про героїв, замордованих 85 років тому, однак у контексті війни, яка відбувається тут (в Україні) і де агресор залишається тим самим. Нехай ця пам’ять та усвідомлення того, що сталося, вбереже нас від прийняття поганих рішень у майбутньому”, – сказала Ганна Врублевська після урочистостей.
Міністр культури України Микола Точицький звернув увагу, що совєти не тільки замордували польських громадян з катинського списку, але також хотіли знищити пам’ять про них.
„Сьогодні ми схиляємо голови перед десятками тисяч жертв тоталітарного радянського режиму. Офіцери, представники польської інтелігенції, юристи, журналісти, інженери, науковці, вчителі, лікарі. Поховані тут, у Биківнянському лісі, вони були страчені двічі. Гинули з рук катів НКВС, яких другим наміром було вбити пам’ять про них”, – сказав.
Фото: Владислав Мусієнко / Польське пресагентство
85 років тому, 5 березня 1940 року, Політбюро ЦК КПРС (б) ухвалило рішення про розстріл польських військовополонених, які перебували в таборах у Козельську, Старобільську та Осташкові, а також польських в’язнів, утримуваних НКВС у довоєнних східних областях Речі Посполитої, і зокрема, в Києві. Наслідком цього рішення стала катинська різанина.
Цвинтар у Биківні є одним з двох – разом з харківськими П’ятихатками – катинських цвинтарів на території України. У братських могилах у Биківні поховано близько 150 тис. жертв комунізму різних національностей, у тому числі близько 3,5 тис. поляків з катинського списку, вбитих радянською владою у 1940 році.
У серпні минулого року польський цвинтар у Биківні ледь не був знищений російською ракетою, яка летіла в бік Києва. Її осколки разом з боєголовкою з 700-кілограмовим вибуховим зарядом впали за 30-50 метрів від комплексу.
Це трапилось кілька днів перед тим, як дипломати та представники польської спільноти України зібрались на цвинтарі в Биківні, щоб відзначити 85 річницю початку II світової війни.
Джерело: Польське пресагентство / Ярослав Юнко
