Фото: teologiapolityczna.pl

13 липня 2000 року помер Ян Карський, польський дипломат, науковець, кур’єр і емісар Польської підпільної держави та польського уряду на вигнанні, автор рапортів про ситуацію населення в окупованій Польщі, що стали одними з перших джерел знань про Голокост. У 25-ті роковини смерті представляємо його життєпис.

Ян Карський, а точніше Ян Козелевський, народився 24 квітня 1914 року в Лодзі. Виховувався у католицькій родині, де був наймолодшим з восьми дітей. Закінчив право та дипломатію в Університеті Яна Казимира у Львові, а також Волинську школу підхорунжих запасу. Перед початком II світової війни працював у Міністерстві закордонних справ.

У вересні 1939 року, як солдат кінної артилерії, потрапив у радянський полон. Через два місяці проник у німецьку окупаційну зону і втік з транспорту. Більшість його побратимів убито в Катині в 1940. Він повернувся до Варшави, де розпочав конспіраційну діяльність. Завдяки відмінній пам’яті та знанню іноземних мов йому доручили обов’язки політичного кур’єра органів влади Польської підпільної держави. Неодноразово виїжджав з місіями до польського уряду на вигнанні у Франції та Великій Британії, перевозячи таємні інструкції та накази.

Фото: gov.pl

Він сприяв розбудові структур Польської підпільної держави та функціонуванню цієї найбільшої військово-політичної організації в окупованій Європі. Під час однієї з місій його заарештували. Після жорстоких допитів хотів покінчити життя самогубством, побоюючись, що через подальші тортури може розповісти німцям суттєву інформацію про польське підпілля. Після того, як його відбили солдати Армії Крайової, він продовжив свою підпільну діяльність.

У 1942 році під псевдонімом Ян Карський, який почав використовувати постійно, він поїхав до Великої Британії та США, щоб поінформувати союзників про трагічне становище єврейського населення під німецькою окупацією. Збираючи інформацію на цю тему, він двічі потрапляв до Варшавського гетто, а також до тимчасового табору в Ізбіці, звідки євреїв відправляли до таборів смерті в Собіборі та Майданеку.

Свій рапорт він передав багатьом американським і британським політикам, журналістам і митцям. У липні 1943 року, через два місяці після знищення Варшавського гетто, Ян Карський зустрівся з президентом США Франкліном Делано Рузвельтом у Білому домі. Переговори були невдалими, а союзники так і не втрутилися, оскільки не вірили його звітам або ігнорували їх.

Фото: Відеосервіс Польського пресагентства

Після війни Ян Карський залишився на вигнанні в США, оскільки не міг повернутися до комуністичної Польщі. Закінчивши навчання і захистивши докторську дисертацію в Джорджтаунському університеті у Вашингтоні, протягом сорока років викладав міжнародні відносини й теорію комунізму. Серед його студентів був, зокрема, майбутній президент США Білл Клінтон.

Свої спогади та досвід він описав у книгах, серед яких найвідомішою залишається публікація під назвою „Таємна держава” („Story of a Secret State”). Вона була опублікована у 1944 році в США та стала бестселером, перекладеним багатьма мовами світу. У ній розповідається про долю Яна Карського у воєнний час – його кур’єрські місії, затримання гестапо, тортури та звільнення підпіллям. У ній автор також представляє структуру Польської підпільної держави та повсякденне життя під час війни.

Ян Карський помер 13 липня 2000 року у Вашингтоні. Отримав багато престижних відзнак. Він був удостоєний, зокрема, звання Праведника народів світу. Був кавалером Ордену Білого Орла (1995). У 2012 президент США Барак Обама посмертно нагородив Яна Карського як ікону боротьби за гідність і права людини Медаллю Свободи – найвищою цивільною американською нагородою.

За матеріалами: jankarski.net, dzieje.pl