Члени капітули: проф. Єжи Бральчик і проф. Катажина Клосінська, а також секретар капітули плебісциту проф. Марек Лазінський (Фото: Шимон Пульцин / PAP)
Хоч у повсякденному мовленні ми полюбляємо прості розв’язки („перемогло одне слово – і крапка”), у випадку польського плебісциту „Слово року 2025” маємо цікавішу ситуацію: існують два паралельні вердикти. В інтернет-голосуванні (аудиторії) переміг „космос”, тоді як капітула мовознавців і журналістів обрала „дрон”. Результати було оголошено 8 січня 2026 року, однак вони підсумовують те, чим жила мова у 2025-му.
Ця подвійна перемога є показовою: вона засвідчує, що один і той самий рік можна „прочитувати” двома способами. Одна нарація має радше технологічно-геополітичний характер („дрон”), інша – більш уявний та емоційний („космос”), хоча обидві міцно вкорінені в актуальних подіях.
Що таке плебісцит „Слово року” і як обирають переможця?
Плебісцит організовують Інститут польської мови Варшавського університету та Фонд польської мови. Він складається з двох паралельних шляхів:
Інтернет-голосування – учасники обирають слово / вислів зі списку організаторів або пропонують власний варіант (одно- чи двослівний).
Вибір капітули – незалежно від інтернет-користувачів, капітула (під патронатом Ради польської мови) формулює власний вердикт.
У виданні, присвяченому 2025 року, в онлайн-голосуванні було подано майже 1400 голосів.
Результати: хто переміг і які слова були на п’єдесталі?
Інтернет-голосування (аудиторія): космос, дрон, вето.
Вибір капітули: дрон, вето, космос.
Та сама трійка – лише в іншому порядку – є потужним сигналом того, що ці слова справді були резонансними, помітними в медіа та повсякденних розмовах.
Чому „космос” переміг серед інтернет-користувачів?
1) „Космос” як реальна тема року (а не лише метафора)
Організатори й коментатори підкреслювали, що зростання частотності слів „космос / космічний” у 2025 році насамперед пов’язували з гучною польською темою: участю др Славоша Узнанського-Вішневського в польоті на Міжнародну космічну станцію (у медійному наративі – „поляк у космосі”).
Це принципово важливо: „космос” тут не є суто стилістичною прикрасою – він стає символом технологічних амбіцій, престижу та „великого наративу” розвитку.
2) „Космос” як емоційний коментар у польській мові
У польській мові це слово має також живе розмовне, оцінне значення („але ж космос!”), часто позитивне: захоплення, масштаб, щось „понад норму”. Організатори звертали увагу саме на цю аксіологічну функцію.
На практиці це ідеальний кандидат на Слово року: воно працює і в наукових новинах, і в мемах, і в щоденному мовленні.
3) Чому не „астронавт”, а саме „космос”?
Показово й те, що в обігу були тематично близькі слова (наприклад, „астронавт”), однак перемогло ширше поняття. „Космос” уміщує в собі політ, місію, мрії, технології, майбутнє – воно є семантично „містким” і легко засвоюється.
Чому капітула зробила ставку на „дрон”?
1) Дрон як знак часу: війна, безпека, кордони
У коментарях організаторів наголошувалося, що вибір „дрона” як слова року в Польщі пов’язували з війною в Україні та інцидентами порушення польського повітряного простору – тобто з відчуттям реальної загрози й трансформацією мови опису безпеки.
Фото: Варшавський університет
Це слово „жорстке”, конкретне й нагадує, що технологія не є нейтральною: вона може бути як цивільним, так і військовим інструментом.
2) Від іграшки до символу сучасної війни
У коментарях зазначалося, що ще кілька років тому „дрон” у багатьох асоціювався з ґаджетом або хобійною технікою, тоді як останніми роками дедалі частіше викликає воєнні та стратегічні контексти.
У цьому сенсі „дрон” працює як лінза: він показує, як стрімко змінюються суспільні асоціації та як мова переналаштовує „значення за замовчуванням”.
3) Звідки прийшло слово „дрон” і чому воно так міцно закріпилося?
Капітула нагадувала, що слово походить з англійської (де „drone” означає, зокрема, трутня), а в польській мові зафіксоване у словниках відносно нещодавно. Найдавніші масові сліди в текстових корпусах датують приблизно 2000 роком.
Це наочний приклад того, як запозичення може блискавично „підвищити свій статус” до одного з ключових слів публічної дискусії.
Що говорить про Польщу 2025 року тріада „дрон – вето – космос”?
Ця трійка звучить як конспективний виклад року напружень і прагнень:
„дрон” – безпека, сучасний конфлікт, кордони й інфраструктура;
„вето” – політичний конфлікт і інструменти блокування рішень (на тлі внутрішніх та міжнародних тертів);
„космос” – з одного боку, реальна наука й технології, з іншого – мова емоцій і „масштаб” подій.
Рідко трапляється, щоб топ-3 настільки виразно поєднував геополітику, політику та технологічну уяву.
Коротка пуанта: два слова – два настрої
Якщо трактувати ці результати як барометр суспільних настроїв, то:
Капітула зафіксувала те, що жорстко „переналаштовує” реальність: ризики, оборонність, нові технології у конфлікті – звідси „дрон”.
Інтернет-користувачі обрали слово семантично ширше й емоційно світліше – „космос” як суміш гордості, цікавості й захвату, а також розмовного коментаря до дійсності.
Разом вони творять образ року, в якому Польща водночас дивилася в небо і боялася того, що літає низько.
Підготувала Кароліна Шостак
