Перехрестя культур у Кракові та Івано-Франківську

Фото: Антон Сорочак

Протягом майже місяця Краків та Івано-Франківськ, колишній Станіславів, стали простором зустрічі митців і дослідників із кількох країн, яких об’єднала історія галицьких міст із багатонаціональним минулим. З 16 січня до 8 лютого 2026 року тривала Міжнародна резиденція „Перехрестя культур” – програма, реалізована в межах ініціативи „Текстура” платформи „Тепле Місто” за підтримки Європейського Союзу в рамках програми „Дім Європи”, у співпраці з Інститутом культури Вілла Деціуша у Кракові й Центром польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську.

Метою резиденції було дослідження „тихіших” шарів міської історії – менш представлених у публічних дебатах – та їх творче осмислення в есеїстичних, репортажних і мультимедійних формах. Програма включала онлайн-компонент, тиждень роботи у Кракові та два тижні досліджень в Івано-Франківську.

Робота в архівах і зустрічі з митцями

В івано-франківській частині резиденції учасники працювали в архівах, брали участь у лекціях і зустрічах із місцевими дослідниками. Разом з істориком Петром Гаврилишиним вони відвідали Державний архів Івано-Франківської області, аналізуючи матеріали, що стосуються міжвоєнного періоду, Голокосту та повоєнних трансформацій міста.

Фото: Вікторія Шкрібляк

У програмі відбулися, зокрема, лекції проф. у. д-ра габ. Адама Останека про станіславівську пресу та д-ра Ярослава Краснодембського про багатонаціональний характер колишнього Станіславова. Також відбулася зустріч із письменниками Юрієм Андруховичем і Тарасом Прохаськом.

„Маю дуже позитивні враження від організації перебування як у Кракові, так і в Івано-Франківську. Завдяки підтримці та залученості організаторів я зміг повною мірою реалізувати свої цілі й працювати над проєктом у комфортних умовах” – ділиться своїми враженнями резидент Володимир Ольшанський.

Проєкти резидентів: від есею до подкасту

Проєкти учасників резиденції стосувалися, зокрема, міської пам’яті, міграції, польсько-українських відносин та історії прикордоння.

Володимир Ольшанський підготував документальний подкаст, присвячений постаті Леона Ґеца – митця і польсько-українського діяча в Кракові 1950-1960-х років. Як він зазначав, матеріал створювався на основі архівних досліджень, розмов зі свідками та польових записів.

Фото: Антон Сорочак

Марія Варлигіна працювала над есеєм, що веде діалог із книжкою „Моя Європа” Юрія Андруховича та Анджея Стасюка, аналізуючи змінні уявлення про Центрально-Східну Європу в контексті війни. Як вона підкреслювала, резиденція дозволила їй переосмислити первинні засади проєкту та поглибити дослідницьку перспективу.

Енеко Мауріц досліджував діяльність „будинків солдата” в ІІ Речі Посполитій та їхню роль у формуванні ідентичності на східних рубежах, натомість Лізавета Стецько – мисткиня з Білорусі – в особистому есеї порушувала тему міграції, провини й пам’яті в контексті війни.

Мультимедійна виставка на завершення

Підсумком програми стала мультимедійна виставка у приміщенні Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську. На ній було представлено тексти, аудіоматеріали та візуальні елементи, підготовлені резидентами. Експозицію можна відвідати до 21 лютого. Виставка є двомовна і поєднує текст з аудіозаписами. Це перший, матеріальний і публічно доступний результат проєкту.

Фото: Антон Сорочак

„Проєкт має на меті поєднати історичні та культурні контексти Івано-Франківська і Кракова через індивідуальні дослідження учасників резиденції. Резиденти працювали з історією, культурою та конкретними постатями, пов’язаними з обома містами, прагнучи повернути ці сюжети в сучасність і зробити їх видимими сьогодні. Нинішні результати їхньої роботи можна побачити на представленій виставці” – підкреслює Ярина Микитин, координаторка програми „Текстура”.

Контекст і інституційне значення

Міжнародна резиденція „Перехрестя культур” вписується у ширший контекст культурної співпраці між Польщею та Україною, особливо важливий після 2022 року. Одним із завдань проєкту була рефлексія над спільною історією та протидія спрощенням і стереотипам у наративах про минуле.

„З погляду Центру польської культури та європейського діалогу резиденція є черговою ініціативою, що посилює роль установи у польсько-українському діалозі. Такі проєкти допомагають по-новому поглянути на спільну історію та відкрити імена менш відомих постатей” – говорить Аліна Чіркова, директорка Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську.

Ініціатива, реалізована в Польщі та в Україні, є прикладом проєкту, що поєднує архівні дослідження, літературну рефлексію та публічні дії. Її довготривалий вплив – вимірюваний кількістю публікацій, продовженням співпраці чи довгостроковими результатами у творчих середовищах – можна буде оцінити найближчим часом.

Текст: Артур Ліперт

Програма Радіо CKPiDE: