Фото: Eurosport / PAP
Мілан-Кортіна-д’Ампеццо (Італія), 6-22 лютого 2026 року – чотири медалі для Польщі, відсутність подіуму в України, але кілька результатів у найвищій групі – так коротко можна підсумувати виступ обох збірних на зимових Олімпійських іграх в Італії. Змагання в Альпах і Ломбардії принесли полякам успіхи у стрибках на лижах і ковзанярському спорті, натомість українці – попри амбітні виступи – завершили турнір без медалі.
Однак спортивний підсумок не відображає повної картини цих ігор. У випадку Польщі ключовими були індивідуальні виступи медалістів та новий формат командних змагань у стрибках. Виступ України проходив у тіні позаспортивних подій і російської агресії проти країни, що вплинули на сприйняття її присутності на іграх.
Нижче подаємо впорядковане підсумування результатів, найважливіших стартів і контексту, що супроводжував виступи обох збірних.
Польща: найсильніший результат за останні роки
У медальному заліку Польща завершила ігри з трьома срібними та однією бронзовою медалями. Найбільшу частину доробку забезпечили стрибуни на лижах, а „четвертою нагородою” стало срібло в ковзанярському спорті.
Стрибки на лижах – три медалі, зокрема дві індивідуальні
Найбільший внесок у медальний баланс зробили старти на трамплінах у Валь-ді-Ф’ємме. Кацпер Томасяк (19 років) виборов срібну медаль на нормальному трампліні та бронзову – на великому трампліні, ставши одним із найяскравіших спортсменів польської команди під час цих ігор. Коментуючи виступи після змагань, він наголошував, що успіх в олімпійському дебюті перевершив його попередні очікування.

Фото: Ґжеґож Момот / PAP
Третю медаль у цій дисципліні – срібло – здобули Кацпер Томасяк і Павел Вонсек у змаганні дуетів (так званий „super team”) на великому трампліні. Це була одна з нових дисциплін у програмі ігор. Змагання проходили у складних погодних умовах, а остаточні результати були затверджені після переривання фінальної серії з міркувань безпеки.
Ковзанярський спорт – срібло на 10 000 метрів
Четверту медаль для Польщі виборов Володимир Семирунний, який посів друге місце в забігу на 10 000 метрів. Це був один із найвибагливіших стартів у ковзанярській програмі, а срібло підтвердило стабільну форму спортсмена в олімпійському сезоні.
Окрім медальних позицій, поляки зафіксували також кілька місць у першій десятці в інших зимових дисциплінах, однак саме стрибки на лижах і ковзанярський спорт стали фундаментом усього доробку збірної.
Україна: без медалі, але з результатами серед найкращих
Збірна України завершила ігри без місця на подіумі. Водночас спортсмени цієї країни вісім разів потрапляли до першої десятки у своїх дисциплінах.
Серед найвищих за оцінками виступів були, зокрема: сьоме місце в першій десятці в жіночому біатлоні, шосте місце в естафеті з санного спорту та фінальна позиція в командних змаганнях із фристайлу (лижна акробатика).

Фото: AFP News Agency
Хоча жоден із цих стартів не приніс медалі, їх розглядали як підтвердження конкурентоспроможності українських спортсменів в окремих спеціалізаціях.
Дискваліфікація в скелетоні та реакція влади
Виступ України відбувався в особливих геополітичних обставинах і в умовах триваючої російсько-української війни. Однією з найгучніших тем довкола української команди стала дискваліфікація скелетоніста Владислава Гераскевича у зв’язку з планованим використанням шолома, що вшановував жертв російського нападу. Згідно з рішенням спортивної влади – це порушувало регламент щодо нейтральності повідомлень під час олімпійських змагань.
Справу було оскаржено до Спортивного арбітражного суду (CAS), який залишив рішення в силі. Подія викликала реакцію в медіа майже по всьому світу та символічні жести солідарності з боку частини спортсменів. Президент України Володимир Зеленський нагородив спортсмена державною відзнакою.
Баланс і ширше значення виступів
Для Польщі ігри в Мілан-Кортіна 2026 означали повернення до помітної присутності в медальній таблиці зимових Олімпійських ігор, хоча й без золотої нагороди. Успіхи були зосереджені в традиційно сильних дисциплінах, що підтвердило збереження спеціалізації збірної.

Фото: Getty Images
У випадку України ігри мали значення, що виходило за межі суто спортивного виміру. Попри відсутність подіуму, численні місця в першій десятці та присутність спортсменів у фіналах були представлені представниками Національного олімпійського комітету України як доказ збереження спортивного рівня попри складні умови функціонування системи підготовки.
В умовах триваючої російської агресії сама участь і спортивний рівень українських атлетів набувають особливого значення. Представники збірної показали, що попри війну країна продовжує готувати спортсменів, а спортивна система функціонує й дозволяє змагатися на найвищому світовому рівні. Їхній виступ був не лише спортивною боротьбою за результат, а й символом витривалості та рішучості всієї держави.
Текст: Кароліна Шостак
