Фото: Офіс Омбудсмана України
У Києві відбувся IV Діалог національних меншин, тобто національних спільнот України. Зустріч під гаслом „Архітектура стійкості, інституційна спроможність і правовий захист” зібрала представників державної влади, міжнародних інституцій, неурядових організацій, а також середовищ національних меншин і корінних народів. Учасники обговорювали, як ефективніше захищати права національних спільнот в умовах війни та в перспективі повоєнної відбудови держави.
Захід було організовано в межах співпраці проєктів Європейського Союзу та Ради Європи за участі Офісу Омбудсмана України та Ради національних спільнот України. Метою зустрічі було напрацювання напрямів законодавчих та інституційних дій, спрямованих на захист прав, збереження ідентичності та посилення участі національних меншин і корінних народів у суспільному житті України.
Підчас відкриття у дискусійній панелі взяли участь, зокрема, Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, представники європейських інституцій, державної адміністрації та неурядових організацій. Серед учасників були також Асієр Сантільян Лузуріага з Представництва Європейського Союзу в Україні, Земфіра Кондур з Ради Європи, Ашот Аванесян з Ради національних спільнот України, Уляна Токарєва, заступниця міністра молоді та спорту України, Неллі Яковлєва, представниця парламентського комітету з прав людини, Ігор Лосовський, заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, а також Інна Кільдерова з Міністерства освіти і науки України.
Проблема полягає у виконанні права, а не в його відсутності
Однією з головних тем зустрічі була ефективність упровадження положень, що стосуються прав національних меншин. Дмитро Лубінець звернув увагу, що українські інституції вже мають правові основи, однак частина механізмів не працює належним чином на місцевому рівні.
Фото: Офіс Омбудсмана України
За інформацією Офісу Омбудсмана, до травня 2026 року було проведено 53 моніторинги щодо дотримання прав національних меншин, які в українській термінології також визначаються як національні спільноти. Лубінець підкреслив, що „етнополітика без виконання не працює”, а головним завданням держави є не саме ухвалення чергових рішень, а реальне впровадження вже наявних механізмів.
Серед проблем, виявлених під час моніторингу, названо недостатнє знання стратегічних документів частиною органів місцевого самоврядування, слабку координацію між інституціями, обмежену участь представників меншин у процесах ухвалення рішень, а також труднощі ромської спільноти в доступі до документів, освіти та соціальних послуг.
Особливу увагу було приділено становищу ромів на Закарпатті. Дослідження „Соціальний атлас ромських громад Закарпаття” – за представленою інформацією – мало підтвердити розрив між формально гарантованими правами та повсякденною ситуацією мешканців місцевих спільнот. Було анонсовано розширення цієї ініціативи ще на три громади в Закарпатській області та дев’ять громад в Одеській області.
Дмитро Лубінець також вказав на значення інституту ромських радників як інструменту комунікації між владою та ромською спільнотою. Окремо він підкреслив потребу врегулювання правового статусу Меджлісу як представницького органу кримськотатарського народу.
Антидискримінація, доступ до послуг, участь у рішеннях
Програма IV Діалогу охоплювала кілька тематичних блоків. Учасники обговорювали, зокрема, ефективність упровадження публічних політик на місцевому рівні, співпрацю громадських організацій з регіональною владою, протидію дискримінації та мові ворожнечі, а також переслідування злочинів, мотивованих упередженнями.
Фото: Офіс Омбудсмана України
Окрему панель було присвячено рівності в доступі до публічних послуг. У цьому контексті порушувалися питання документування, реєстрації місця проживання, майнових справ та інших адміністративних бар’єрів, які можуть ускладнювати членам національних спільнот користування основними правами.
Учасники також обговорювали так звану інституційну суб’єктність меншин, тобто реальну участь їхніх представників в ухваленні рішень. У цій сфері розглядали, зокрема, можливість використання досвіду, пов’язаного з радниками з питань прав ромської спільноти, також щодо інших спільнот.
Однією з окремих тем було становище громадян Білорусі, які перебувають в Україні. Йшлося, зокрема, про осіб, які тривалий час проживають в Україні та інтегровані в суспільство, але мають труднощі з поновленням документів через відсутність можливості безпечно повернутися до країни походження.
Участь польського середовища
У зустрічі взяли участь також представники польського середовища в Україні, зокрема представники Спілки поляків України й Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську.
Фото: Офіс Омбудсмана України
Аліна Чіркова, директорка Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську, оцінила, що такі форуми мають практичне значення, оскільки створюють простір для розмови між національними спільнотами, державними інституціями, неурядовими організаціями та міжнародними партнерами.
„Такі форуми важливі, адже вони створюють простір для діалогу й дискусії про національні меншини в Україні. Вони допомагають перевести розмову в конкретні рекомендації, співпрацю та дії, що служать спільному благу”, – сказала Аліна Чіркова.
Як вона додала, для представників польського середовища в Україні участь у форумі стала нагодою для обміну досвідом, побудови партнерств і посилення голосу власної спільноти.
„Особливо важливою є також співпраця між різними національними меншинами. Кожна спільнота має різні потреби й виклики, але нас об’єднує турбота про мову, культуру, освіту, рівні права та гідне місце в суспільстві. Спільний діалог дає змогу краще розуміти одне одного, підтримувати одне одного й бути більш почутими”, – підкреслила Чіркова.
Війна і політика щодо різноманіття
Значення розмов про права меншин в Україні зросло в умовах повномасштабної війни. Національні спільноти та корінні народи функціонують у державі, яка водночас веде оборонні дії, стикається з внутрішньою міграцією, соціальними втратами та необхідністю адаптації права й інституцій до європейських стандартів.
Фото: Офіс Омбудсмана України
У цьому контексті учасники IV Діалогу звертали увагу не лише на потребу правового захисту, а й на спроможність інституцій виконувати чинні положення. Висновки форуму мають – за словами організаторів – бути використані в подальшій роботі над політичними й законодавчими рішеннями, що стосуються прав людини, протидії дискримінації та підтримки багатонаціонального характеру України.
Підсумок зустрічі не приніс одного нового законодавчого рішення, а окреслив сфери, які потребують подальшої роботи: кращу координацію адміністрації, ефективніше впровадження місцевих політик, ширшу участь меншин у процесах ухвалення рішень, а також усунення бар’єрів у доступі до документів, освіти та соціальних послуг. Як випливає з висловлювань Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, ключовим тестом для української етнополітики нині залишається не саме існування норм, а їх практичне виконання.
Текст: Артур Ліперт
Фото: Офіс Омбудсмана України
