Фото: Анна Семерова
Про силу слова, пам’ять та значення польсько-українського діалогу говорили під час авторської зустрічі з проф. Катажиною Кучинською-Кошани, що відбулася 9 травня в Центрі польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську. Зустріч провела літературознавиця й есеїстка Віра Меньок із Дрогобича.
Розмова зосереджувалася навколо літератури як простору вибудовування порозуміння, збереження пам’яті та розповіді про досвід війни. Особливе місце посіли роздуми про Україну та відповідальність слова перед сучасними подіями.
„Лише література має реальну силу впливати на людей, звичайно, це „лише” трохи перебільшене, але, як я вважаю, силу має також слово того, хто був на фронті, слово того, хто є лікарем і допомагає, слово волонтера. Але завжди це слово, тобто це щось, що йде від мови в бік широко зрозумілої оповіді. А література має величезну силу, є навіть такі дослідження, які говорять, що місця, де немає літератури, а такі місця існують, набагато більш схильні до насильства, геноциду, брехні”, – сказала Катажина Кучинська-Кошани.
Фото: Анна Семерова
Авторка звертала увагу на те, що література допомагає зберегти чутливість і не дозволяє звикнути до насильства чи страждання іншої людини. Розмова стосувалася також книжок „Україні. Любовні, воєнні – СОЛІДАРНО” та „Текстуалія”, які стали відправною точкою для роздумів про солідарність, пам’ять і відповідальність слова.
Важливою частиною події була декламація авторських віршів. Катажина Кучинська-Кошани читала, зокрема, твори „Колискова”, „Лань у січні” та „Варвари атакують…”. Поезія авторки, що звертається до досвіду війни, людської чутливості та пам’яті, надала зустрічі особливо зворушливого характеру. Тиша, яка наставала після деяких фрагментів, показувала, що для учасників слова звучали значно ширше, ніж лише як літературний текст.
Віра Меньок не лише вела розмову, а й перекладала та читала вибрані вірші авторки українською мовою. Завдяки цьому учасники могли почути поезію двома мовами, а сама зустріч стала символом живого діалогу між польською та українською культурами.
Фото: Анна Семерова
„Власне, діалог можна вести лише з тими, хто є тим голосом, який тебе чує і з тобою розмовляє, тобто веде цей діалог. Сьогодні діалог став більш відкритим, багатоголосим і більш ефективним, тому що формується ціла мережа цього діалогу”, – підкреслила Віра Меньок.
Слова ведучої стали важливим відсиланням до розмови про польсько-українські відносини та роль культури у формуванні взаємного розуміння. Учасники зустрічі говорили про те, що література може бути простором зустрічі різних досвідів і перспектив, особливо під час війни та суспільних поділів.
Під час події не бракувало запитань про сучасну поезію, історичну пам’ять та місце гуманітаристики у світі, сповненому швидкого потоку інформації. Зустріч стала нагодою для спільної розмови про відповідальність слова та силу літератури. Багато порушених тем виходили за межі самої літератури й торкалися досвідів, які для мешканців України залишаються щоденністю.
Центр польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську регулярно організовує події, присвячені літературі, культурі та суспільному діалогу, створюючи простір для зустрічей людей із різним досвідом і різних поколінь.
Текст: Анна Семерова
ДОБІРКА ВІРШІВ
Катажини Кучинської-Кошани
Смерті в Україні
переклад Олександра Бойченка
Їх більше чимраз.
Вони танцюють.
Дитяча смерть відточує „фо па”
у хороводі
456 раптових адептів
московського балету.
Смерть материнська із розірваних грудей
хлепче кров з молоком.
Стареча смерть із борозен на чолі
вибирає зерна мудрості.
Солдатська смерть оніміла від захвату:
просто надзвукове розкладання тіла.
Смерть пожежна дістає останки
з-під руїн Маріупольського драмтеатру.
Всі смерті
танцюють рештками сил там
у Лужниках живі трупи
скандують власне конання.
березень 2023
Варвари бомбардують
переклад Віри Меньок
осиротілий
овдовілий
стоїть над трупами
доньок й дружини
забув своє ім’я
вишіптує їх імена
щоб жили
варвари бомбардують
сецесія сиплеться в смерть
прахом стає зола
варвари бомбардують
та сконає могуть
й мертвяками щезнуть
без імення
місто мого батька
місто моєї бабці
Левове місто
написала після бомбардування Львова росіянами 4 вересня 2024
Поетичні розвідувальні дані про Україну
колективний студентський переклад, редакція Віри Меньок
Найкращої армії НАТО немає в НАТО.
Найбільш громадянського суспільства Європи немає в Європейському Союзі.
Найвідважніших цивільних немає в Нобелівському комітеті премії миру.
Поетів-воїнів неможливо перекласти докорінно чужими мовами.
Волонтерів неможливо знеохотити ані спинити.
Відірваних рук і ніг неможливо пришити живим калікам.
В укриттях – вода та перев’язувальні засоби.
В горлах – гімн вільного народу.
В животах матерів – здорові діти.
Українська мова існує значно
вище за марнослів’я імперій.
березень 2026
Програми Radio CKPiDE:
Фото: Анна Семерова
