Фото: Анна Семерова
У п’ятницю, 19 червня 2026 року, у Центрі польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську відбулася авторська зустріч із Тарасом Прохаськом – українським письменником, перекладачем і журналістом. Розмова була присвячена літературі, пам’яті, локальній ідентичності, а також тому, як щоденні предмети й звичайні ситуації можуть стати початком оповіді.
Захід мав формат відкритої розмови з автором, творчість якого вже багато років пов’язана з Івано-Франківськом, колишнім Станіславовом, історією пограниччя та досвідом Центрально-Східної Європи.
Тарас Прохасько є автором, зокрема, збірок прози „FM Галичина”, „Лексикон таємних знань”, „БотакЄ”, „Одної і тої самої”, книжок для дітей, а також роману „НепрОсті”. Він також є перекладачем твору Станіслава Вінценза „На високій полонині” – важливого тексту, присвяченого Гуцульщині та культурі пограниччя.
Розмова в Центрі польської культури не зосереджувалася навколо однієї теми. Вона стосувалася людини, часу, пам’яті, місця, випадку та способу розповідати про світ. Важливим елементом зустрічі була імпровізація – створення історій навколо звичайних предметів. Як підкреслювали учасники, саме цей фрагмент заходу особливо закарбувався їм у пам’яті.
Фото: Анна Семерова
„Мені дуже сподобалося. Це була моя перша участь у такій авторській зустрічі, і я під великим враженням. Особливо мені запам’ятався момент імпровізації, коли з різних предметів народжувалися цікаві історії. Навіть звичайна джезва для приготування кави по-турецьки стала відправною точкою для оповіді. Уся зустріч була дуже цікавою та натхненною. Я рада, що змогла взяти в ній участь”, – сказала Ірма Ткач, волонтерка й учасниця зустрічі.
Модерував зустріч Сергій Штурхецький – журналіст, медіаексперт, доктор наук у галузі державного управління та голова Незалежної медіа-профспілки України. На його думку, значення таких подій виходить за межі локального культурного виміру.
„Думаю, що цінність таких зустрічей сягає далеко за межі Івано-Франківська. Творчість Тараса Прохаська поєднує досвіди України, Польщі та Центральної і Східної Європи, водночас показуючи значення пам’яті, родинних історій і локальної ідентичності. Під час зустрічі ми говорили про те, як звичайні предмети й повсякденні ситуації можуть стати початком незвичайних історій. Публіка активно брала участь у дискусії, що підтвердило, наскільки важливою є можливість безпосередньої розмови з автором”, – зазначив Сергій Штурхецький.
Як додав модератор, сам Тарас Прохасько наголошував на цінності розмови віч-на-віч та ідеї безпосереднього розповідання історій – без посередників. У цьому сенсі зустріч мала не лише літературний, а й суспільний вимір – вона дала учасникам можливість спільно замислитися над тим, як пам’ять, досвід і локальність впливають на розуміння сучасності. Автор звернув увагу на значення відкритості та готовності відкривати нові перспективи.
Фото: Анна Семерова
„Я хотів би, щоб такі зустрічі розширювали горизонти учасників і заохочували їх відкривати нові перспективи. Важливо помічати різноманітність світу й людей та розуміти, що можливості пізнання реальності значно ширші, ніж нам часто здається. Сподіваюся, що учасники винесуть із цієї зустрічі цікавість, відкритість і натхнення до подальшого пошуку знань та власних відповідей на важливі запитання”, – сказав Тарас Прохасько.
У локальному контексті подія вписалася в діяльність Центру польської культури та європейського діалогу, який створює простір для зустрічей навколо культури, літератури, мови та польсько-українського діалогу. Присутність автора, пов’язаного із сучасним Івано-Франківськом, а також тем, що стосуються пам’яті, місця й пограниччя, надала розмові особливого значення для публіки, зацікавленої історією регіону та літературою.
Авторська зустріч із Тарасом Прохаськом показала, що література може бути відправною точкою для розмови не лише про книжки, а й про способи осмислення власного досвіду, родинної пам’яті та локальної ідентичності. Захід завершився без формулювання однозначних оцінок чи підсумків, залишивши учасникам простір для власної рефлексії.
Текст: Артур Ліперт
Фото: Анна Семерова
