Фото: Канцелярія прем’єр-міністра Польщі

Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську завершилася підсумками, які організатори представляють як одні з найбільш конкретних в історії зустрічей, присвячених відновленню України. 25-26 червня в Amber Expo зустрілися представники урядів, міжнародних інституцій, органів місцевого самоврядування та бізнесу. Конференція мала економічний вимір, але водночас стала тестом на стійкість польсько-українських відносин у період політичної напруги.

Гданська редакція Ukraine Recovery Conference відбулася в особливий момент. Україна й надалі веде оборонну війну проти Росії, а потреби у відновленні країни обчислюються сотнями мільярдів доларів. Згідно з найновішою оцінкою Світового банку, Європейської комісії, уряду України та ООН, загальні потреби у відновленні та реконструкції України в перспективі десятиліття становлять майже 588 млрд доларів.

На цьому тлі гданська конференція не була лише форумом декларацій. За інформацією організаторів, під час заходу було підписано майже 200 угод, домовленостей і листів про наміри. Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила, що були укладені угоди на суму понад 10 млрд євро.

У конференції взяли участь близько 7,5 тис. осіб, майже 70 офіційних делегацій, понад 30 делегацій міжнародних організацій і 19 державних делегацій високого рівня. Були присутні, зокрема, представники Європейського Союзу, урядів держав-партнерів, фінансових інституцій та компаній, зацікавлених в участі у відновленні України.

Гданськ як символ відбудови

Вибір Гданська мав значення не лише організаційне, а й символічне. Прем’єр-міністр Дональд Туск у вступній промові на відкритті конференції звернувся до повоєнної історії міста, яке після руйнувань Другої світової війни було відбудоване й повернуло собі соціальну, економічну та культурну функцію.

Фото: Канцелярія прем’єр-міністра Польщі

Очільник польського уряду говорив, що плани відновлення України „не є міражем”. Найважливішим у цій заяві був реалізм: відновлення було представлене не як проєкт, відкладений на час після завершення війни, а як процес, що вже триває і потребує поєднання безпеки, капіталу, інфраструктури та реформ.

Цей напрям був помітний у структурі конференції. Програму побудували на п’яти вимірах: бізнесовому, соціальному, місцевому й регіональному, європейському, а також безпековому та оборонному. Останній елемент був особливо важливим, адже показав зміну підходу до відновлення України. В умовах триваючої війни реконструкцію шкіл, лікарень, енергетики чи транспорту не можна відокремлювати від захисту критичної інфраструктури, суспільної стійкості та обороноздатності держави.

Бізнес хоче конкретики, а не лише декларацій

Найбільша практична вага конференції стосувалася бізнесу та фінансування. Серед результатів вказано, зокрема, перший транш у розмірі 3,2 млрд євро в межах нового фінансового інструменту ЄС для України, угоду зі Світовим банком на суму 3,4 млрд доларів, запуск European Flagship Fund for the Reconstruction of Ukraine, а також створення Ukraine Transport Support Fund. Було також анонсовано кошти на житлові програми, підтримку дорожньої інфраструктури, енергетики та співпрацю в оборонних секторах.

Для компаній ключовими залишаються, однак, не самі суми, а умови виходу на український ринок. Воєнні ризики, страхування, гарантії, доступ до фінансування та надійність партнерів визначатимуть, чи перетворяться угоди, підписані в Гданську, на реальні інвестиції.

На цьому аспекті наголошував Януш Владичак, голова Корпорації страхування експортних кредитів (KUKE). Він інформував, що інституція долучається до системи підтримки польських інвестицій в Україні та щоденної торгівлі з цією країною. За його словами, відновлення є не віддаленою перспективою, а процесом, що відбувається вже зараз, зокрема через поточний економічний обмін.

Фото: Канцелярія прем’єр-міністра Польщі

Своєю чергою Яцек Пєхота, голова Польсько-української господарчої палати, у Студії Польського пресагенства оцінив, що перевагою польських компаній є знання українського ринку. Як він зазначив, польські підприємці знають Україну краще, ніж багато західних компаній, зокрема завдяки присутності українських працівників і менеджерів у Польщі. Серед галузей із найбільшим потенціалом він назвав будівництво, енергетику, транспорт, логістику, технології подвійного призначення та комунальне господарство.

Пєхота також звернув увагу на стійкість бізнесу до поточних політичних суперечок. На його думку, під час конференції можна було скласти враження, що „політики – своїм шляхом, а бізнес рухається вперед”. Це речення добре описує один із головних висновків із Гданська: економічна співпраця не усуває політичних проблем, але може створювати простір для прагматичних дій попри їх існування.

Відновлення не чекає завершення війни

З українського боку потужно звучав аргумент, що відновлення не можна відкладати до моменту завершення бойових дій. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зазначала, що підписані домовленості є результатом щоденної роботи української держави та міжнародних партнерів. Вона також підкреслювала, що Україна та Європа мають „спільне майбутнє”.

Подібний тон прозвучав у виступі Олексія Рябикіна, заступника міністра розвитку громад та територій України. Він говорив про особливі потреби прифронтових регіонів, де живуть мільйони людей і де повсякденність проходить під тиском обстрілів, евакуацій та руйнувань інфраструктури. Його головне послання звучало так: „Ми не можемо відкладати життя на завтра”.

Ця перспектива змінює спосіб сприйняття відновлення. Йдеться не лише про великі інвестиції після війни, а й про дороги, житло, школи, лікарні, розподілену енергетику та засоби захисту, які дозволяють громадам функціонувати сьогодні. У цьому сенсі відновлення України є водночас гуманітарним, економічним і безпековим процесом.

Дипломатія під тиском

Конференція відбулася в тіні політичної напруги між Варшавою та Києвом. Президент Володимир Зеленський не приїхав до Гданська, а українську делегацію очолила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Історична суперечка та політичні емоції, що передували конференції, однак не домінували в її перебігу.

Фото: Канцелярія прем’єр-міністра Польщі

На практиці Гданськ став тестом на те, чи здатні польсько-українські відносини зберегти канал економічної та стратегічної співпраці попри суперечки. Відповідь після конференції є обережно позитивною: угоди були підписані, делегації прибули, бізнес узяв участь, а розмови про відновлення не були зірвані. Водночас захід показав, що політична напруга може впливати на атмосферу і вимагатиме подальшої дипломатичної роботи.

Що далі після Гданська?

Найважливіший підсумок конференції не зводиться до кількості підписаних документів. Майже 200 угод на суму понад 10 млрд євро – це політичний та економічний сигнал, однак остаточний ефект залежатиме від реалізації проєктів, доступності фінансування, страхування ризиків, адміністративної спроможності України та безпеки інвестицій.

Гданськ також показав, що відновлення України буде багаторівневим процесом. У ньому братимуть участь уряди, Європейський Союз, фінансові інституції, органи місцевого самоврядування, енергетичні, транспортні, будівельні й технологічні компанії, а також громадські організації. Польща – з огляду на географічне розташування, досвід трансформації, бізнесові контакти та логістичну роль – залишається одним із природних партнерів цього процесу.

Конференція не розв’язала всіх проблем. Вона також не могла визначити, які декларації стануть інвестиціями. Однак вона дала чіткий сигнал, що відновлення України не є виключно повоєнним проєктом. Це процес, який уже розпочався і який у найближчі роки стане одним із найважливіших випробувань для європейської солідарності, економіки та дипломатії.

Текст: Анджей Леуш