Фото: facebook.com/andrii.butenko.official

На вершині гори Піп Іван у масиві Чорногора відкрили Міжнародний центр колективного користування науковим обладнанням. Установа діє у довоєнній Астрономічно-метеорологічній обсерваторії, відомій як „Білий Слон”, яку відновлюють уже декілька років. Центр має слугувати науковцям з України, Польщі та інших країн, які проводять, зокрема, астрономічні, метеорологічні, кліматичні та природничі дослідження.

У заході на висоті 2028 метрів над рівнем моря взяли участь представники органів влади, університетів і наукових кіл обох держав. Серед присутніх були, зокрема, міністр освіти і науки України Андрій Бутенко, міністр науки і вищої освіти Республіки Польща Марцін Куласек, ректор Карпатського національного університету імені Василя Стефаника проф. Валентина Якубів та ректор Варшавського університету проф. Алойзи Новак. В урочистостях також взяли участь представники Гірничо-металургійної академії у Кракові, зокрема ректор університету проф. Єжи Ліс.

Відкриття центру водночас стало завершенням третього етапу відновлення колишньої обсерваторії, яке спільно здійснюють Варшавський університет і Карпатський національний університет імені Василя Стефаника.

Телескоп, пристосований до роботи у високогір’ї

Одним із головних елементів нової інфраструктури є телескоп, розміщений під спеціально спроєктованим куполом. Конструкцію підготували з урахуванням складних атмосферних умов, характерних для висоти понад дві тисячі метрів.

Як повідомляє Варшавський університет, наступним етапом має стати оснащення телескопа роботизованою системою, яка дозволить проводити спостереження та керувати обладнанням дистанційно. Під час відкриття обладнання презентував проф. Влодзімєж Троянський, директор Астрономічної дослідницької станції Міжнародного наукового центру „Обсерваторія”.

Фото: facebook.com/andrii.butenko.official

Принцип роботи нового центру передбачає спільне використання інфраструктури. Вона не буде призначена виключно для двох університетів, залучених до відновлення об’єкта. За інформацією Міністерства освіти і науки України, подаватися на можливість проведення досліджень зможуть також інші наукові колективи – відповідно до правил, визначених центром, та на підставі відповідних угод.

Не лише астрономія

Розташування обсерваторії зумовлює те, що її значення виходить далеко за межі астрономічних досліджень. Чорногора є одним із найвисокогірніших районів Українських Карпат, а специфічні кліматичні та природні умови створюють можливості для проведення спостережень за атмосферою, погодою, змінами клімату та високогірними екосистемами.

Міністерство освіти і науки України вказує на можливість проведення в центрі досліджень у галузях астрономії, метеорології, біології, географії та екології. Натомість польське Міністерство науки і вищої освіти також називає науки про Землю та моніторинг кліматичних змін.

Карпатський національний університет, крім того, заявляє про використання об’єкта для дослідження атмосферних процесів, водних ресурсів та біорізноманіття Карпат.

Частина комплексу водночас виконує рятувальну функцію. З 2017 року в обсерваторії діє високогірний пост рятувальної служби, що надає об’єкту важливого значення також із погляду безпеки туристів, які подорожують Чорногорою.

Польща та Україна підписали декларацію про співпрацю

Відкриття центру супроводжувалося підписанням міністрами Польщі та України декларації щодо подальшої співпраці у сфері науки та вищої освіти. Карпатський національний університет називає цей документ Карпатською декларацією.

Фото: facebook.com/andrii.butenko.official

Документ передбачає розвиток Карпат як відкритого простору для науки, вищої освіти та інновацій. Співпраця має охоплювати, зокрема, спільні дослідницькі проєкти, розвиток наукової інфраструктури, STEM-освіту, академічну мобільність та підтримку молодих науковців. Сторони також задекларували подальшу підтримку мережі Collegium Carpathicum, яка об’єднує університети з України, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Чехії.

Міністр Марцін Куласек під час урочистостей наголосив на значенні наукової співпраці для відносин між обома державами.

„Наука може бути мостом, який поєднує народи та будує тривалі партнерства”, – сказав очільник польського відомства науки.

Міністр Андрій Бутенко, своєю чергою, зазначив, що підписана угода має ширше значення, ніж співпраця окремих університетів, і вписується у розвиток польсько-українських відносин у межах європейського наукового та освітнього простору.

Від довоєнної станції до сучасного наукового центру

Історія обсерваторії на горі Піп Іван сягає 1930-х років. Об’єкт був збудований у 1936-1938 роках з ініціативи Варшавського університету та Ліги протиповітряної і протигазової оборони. Офіційно його ввели в експлуатацію 29 липня 1938 року як Астрономічно-метеорологічну обсерваторію імені маршала Юзефа Пілсудського. Її астрономічна частина була пов’язана з Астрономічною обсерваторією Варшавського університету, натомість метеорологічна частина підпорядковувалася Державному метеорологічному інституту у Варшаві.

Фото: facebook.com/andrii.butenko.official

Роботу установи перервав початок Другої світової війни. У вересні 1939 року персонал залишив обсерваторію, а впродовж наступних десятиліть будівля поступово руйнувалася.

До ідеї відновлення її наукової функції повернулися багато років потому. Сучасний проєкт реконструкції спільно підготували тодішній Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (нині Карпатський національний університет) та Варшавський університет. Регулярні роботи на вершині розпочалися у 2012 році.

До проєкту поступово долучаються й інші польські інституції: Варшавський університет, Гірничо-металургійна академія та Польська академія наук. Гірничо-металургійна академія заявляє про намір розвивати тут, зокрема, астрономічні дослідження та космічні технології, а також організовувати стажування і практики для студентів та докторантів з обох країн.

Спільна інфраструктура для науковців із різних країн

Відкриття Міжнародного центру колективного користування науковим обладнанням змінює характер відновлюваного об’єкта. Проєкт, який упродовж багатьох років був зосереджений на збереженні та відновленні історичної обсерваторії, нині переходить до етапу її практичного використання як дослідницької інфраструктури.

Напрями майбутніх досліджень залежатимуть від проєктів, які реалізовуватимуть наукові колективи, що користуватимуться центром. Водночас підтверджені плани охоплюють астрономію, метеорологію, кліматологію, науки про Землю та дослідження природного середовища Карпат. Заплановане дистанційне керування телескопом додатково дозволить користуватися обладнанням без постійної присутності дослідників на високогірній вершині.

Понад вісімдесят років після запуску довоєнної спостережної станції Піп Іван знову стає місцем регулярних наукових досліджень. Цього разу діяльність центру матиме міжнародний характер і ґрунтуватиметься на спільному використанні інфраструктури університетами та дослідницькими колективами з різних країн.

Текст: Артур Ліперт