Фото: Марек Ксєнжарек / wroclaw.pl
Безпека Європи, майбутнє польсько-української співпраці, наука, міграція та роль України в мінливому міжнародному порядку були серед тем XXXV Економічного форуму, який відбувся 8-10 вересня в Карпачі. У дискусіях взяли участь представники політичних кіл, органів місцевого самоврядування, академічного середовища та громадських організацій.
Цьогорічний Форум проходив під гаслом „Архітектура нового порядку – стабільність у часи змін”. За даними організаторів, у заході взяли участь понад 6 тис. осіб, а програма охоплювала понад 500 дебатів, панельних дискусій та інших зустрічей. Обговорення стосувалися, зокрема, економіки, міжнародної політики та безпеки, розвитку регіонів, цифровізації, науки й суспільних викликів. Війна Росії проти України та її наслідки для безпеки й економіки Європи були одним із важливих контекстів багатьох дискусій.
Голос з України про безпеку та роль Польщі
Одним з українських учасників Форуму був народний депутат Верховної Ради України Микола Княжицький. Він узяв участь у дискусії „Never Again? Why History Is Warning Us Once More”, присвяченій урокам історії та сучасним загрозам безпеці.
У коментарі, опублікованому після виступу, Княжицький наголосив, що російсько-українська війна розпочалася у 2014 році, а основою безпеки України залишаються власні збройні сили та стійкість суспільства, доповнені тісною співпрацею із союзниками та НАТО.
Окрему увагу він приділив Польщі. Він вказав на її значення як сусіда й союзника України, а також держави, через територію якої проходить значна частина військової допомоги для Києва. Він також звернув увагу на роль Польщі в НАТО.
Фото: Фундація Інститут східноєвропейських досліджень
„Це питання безпеки всієї Європи”, – підсумував Княжицький, говорячи про наслідки російської агресії. Це позиція українського парламентаря, яку він представив після дискусії в Карпачі.
Питання України під час Форуму порушив також колишній президент Республіки Польща Анджей Дуда. Відповідаючи на запитання про своє рішення 2023 року нагородити Володимира Зеленського Орденом Білого Орла, він захищав його, насамперед посилаючись на позицію українського президента в перший період повномасштабного російського вторгнення. За словами Дуди, Зеленський „був готовий віддати життя за свою країну”, а його позиція мала значення для мобілізації українського суспільства та оборони Києва. Водночас колишній президент зазначив, що відтоді змінилися як воєнні, так і політичні обставини.
Івано-Франківськ представлений у Карпачі
Для Прикарпаття особливе значення мала участь у Форумі Валентини Якубів, ректорки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника в Івано-Франківську. Вона взяла участь у панельній дискусії „Жінки в науці та політиці”, під час якої представила український досвід і розповіла про зростання ролі жінок у науці, управлінні, громадській діяльності та політиці.
Ректорка особливу увагу звернула на ситуацію після початку повномасштабної війни. Вона говорила про жінок, які служать у Силах оборони України, працюють у сфері охорони здоров’я, очолюють установи й територіальні громади, розвивають науку та бізнес, а також займаються волонтерською діяльністю.
Фото: kpua.cnu.edu.ua
„Якщо не враховувати думку жінок, які становлять половину суспільства, держава втрачає половину свого потенціалу розвитку”, – наголосила Валентина Якубів.
Її присутність у Карпачі є частиною ширшої співпраці Карпатського національного університету з польським академічним середовищем. Особливо показовим прикладом є проєкт, який розвивається спільно з Варшавським університетом на горі Піп Іван у Чорногорі.
Не лише безпека – також міграція та економіка
Українська присутність на Форумі не обмежувалася питаннями війни та міжнародної політики. У програмі також були теми, безпосередньо пов’язані з перебуванням громадян України в Польщі та їхньою роллю на ринку праці.
Ігор Лісін, віцепрезидент Фундації „Україна”, що діє у Вроцлаві, організував панельну дискусію „Праця, інтеграція, спільнота. Хто несе витрати та відповідальність за трудову міграцію?”. Розмова була присвячена, зокрема, розподілу відповідальності за процес інтеграції між державою, органами місцевого самоврядування, роботодавцями та громадськими організаціями, а також побудові місцевих партнерств.
Фото: Фундація Інститут східноєвропейських досліджень
Водночас в офіційній програмі пресконференцій була зустріч Головного статистичного управління під назвою „Рахунок для Путіна” за участю голови Головного статистичного управління Марека Церпял-Волана та Павела Коваля, голови Комісії закордонних справ Сейму Республіки Польща й Ради з питань співпраці з Україною. Тема була частиною ширшої дискусії щодо економічних наслідків російської агресії.
Форум як місце польсько-українського діалогу
Цьогорічна програма Форуму продемонструвала, що Україна залишається присутньою в центральноєвропейській дискусії не лише як держава, що веде оборонну війну проти Росії. Українські учасники також висловлювалися під час обговорень науки, функціонування університетів, соціальної політики, міграції та майбутнього регіонального співробітництва.
З погляду Івано-Франківська особливо важливим є те, що поряд із великою політикою розвиваються конкретні інституційні проєкти. Співпраця Карпатського національного університету імені Василя Стефаника з польськими університетами та розвиток наукового центру на Піп Івані є прикладами відносин, які паралельно вибудовуються на рівні держав, регіонів та академічних середовищ.
Форум у Карпачі не вирішує суперечок і не замінює рішень, які ухвалюють уряди. Однак він залишається місцем, де представники Польщі та України можуть презентувати свої позиції та обговорювати сфери співпраці, що виходять за межі поточної політики. В умовах війни, що триває, особливого значення набувають ті ініціативи, які вже мають практичний вимір – від спільних досліджень і наукової інфраструктури до суспільної та інституційної співпраці.
Текст: Артур Ліпeрт
