Фото: Кароліна Шостак
Науковці, експерти, дипломати, політики та представники громадського життя з Польщі й України зустрілися 24-26 вересня 2026 року в Микуличині поблизу Яремча в Івано-Франківській області. XIX Яремчанські зустрічі відбувалися в час, коли польсько-українські відносини водночас мають стратегічне значення та проходять чергові випробування. Тож говорили не лише про російську агресію та безпеку, а й про історію, відбудову України, економіку, транскордонну співпрацю та про те, як не змарнувати капітал взаємної довіри.
Офіційна тема цьогорічного форуму звучала: „Польща та Україна перед обличчям російської агресії: історичний досвід співпраці та сучасні виклики для безпеки”. Серед організаторів були, зокрема, Карпатський національний університет ім. Василя Стефаника в Івано-Франківську, Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. Івана Кураса НАН України, Польський інститут у Києві, Фонд Александра Квасневського „Amicus Europae”, Видавничий дім „Гельветика”, Представництво Польської академії наук у Києві та Медіагрупа „Kurier Galicyjski”.
Одним з ініціаторів зустрічей був нині покійний Мірослав Ровіцкі, засновник і багаторічний головний редактор „Kurier Galicyjski”. З часом ця ініціатива перетворилася на регулярний форум зустрічей польських і українських академічних, експертних, дипломатичних та політичних середовищ.
Говорити також тоді, коли з’являються складні теми
Програму цьогорічної зустрічі було сформовано так, щоб не обмежувати дискусію лише поточною політикою. П’ять панелей охоплювали питання європейської безпеки, історичного досвіду обох держав, майбутньої відбудови України, економічної співпраці, карпатського виміру безпеки та транскордонної співпраці.
Тон зустрічі задав проф. Ігор Цепенда, один з ініціаторів і головних організаторів форуму. Він наголошував, що діалог не може полягати лише в підкресленні того, що об’єднує поляків та українців. Не менш важливою є готовність говорити про складні питання.
Фото: Кароліна Шостак
„Справжнє партнерство перевіряється саме здатністю чути одне одного в неспокійні часи” – говорив проф. Ігор Цепенда.
На його думку, польсько-українські відносини сьогодні означають не лише спільну історію, а й відповідальність за майбутнє та безпеку Європи. Саме поєднання історичного досвіду із сучасними загрозами проходило червоною ниткою крізь наступні дискусії.
Коваль і Княжицький: Карпати не мусять бути периферією
Одним із політичних пунктів програми стала розмова Миколи Княжицького, народного депутата України та співголови парламентської групи з міжпарламентських зв’язків із Польщею, з Павелом Ковалем, головою Комітету закордонних справ Сейму Республіки Польща та Ради з питань співпраці з Україною.
Дискусія вийшла за межі традиційного переліку проблем у відносинах Варшави та Києва. Її центральною темою стала Карпатська ініціатива та питання про те, чи може Карпатський регіон стати додатковим простором співпраці держав Центральної Європи.
Учасники вказували на можливості розвитку співпраці у сфері освіти й науки, інфраструктури, безпеки, культури та міжлюдських контактів. Карпати представляли водночас як європейське прикордоння, віддалене від центрів ухвалення рішень, і як простір, здатний об’єднувати держави регіону.
Квасневський і Ющенко про відносини Польщі та України
Особливо цікавою була розмова, присвячена майбутньому польсько-українського партнерства. В офіційній програмі було заплановано зустріч з Александром Квасневським, президентом Республіки Польща у 1995-2005 роках, під назвою „Польща та Україна: від стратегічного партнерства до спільного майбутнього Європи”. Зрештою розмова набула ширшого формату. До неї долучився також Віктор Ющенко, президент України у 2005-2010 роках.
Фото: Кароліна Шостак
Обидва колишні президенти зверталися до досвіду польсько-українського стратегічного партнерства, говорили про історичну пам’ять і примирення, сучасні безпекові виклики та місце обох країн у майбутній Європі. Однією з тем стала також відповідальність молодших поколінь за збереження взаємної довіри.
Під час цьогорічного форуму Віктор Ющенко також отримав Золоту медаль Асоціації українських правників. Відзнаку вручив проф. Василь Костицький. Роком раніше цю медаль отримав Александр Квасневський.
Історія знову повернулася до дискусії
У Яремчі не уникали історичних тем. Одну з панелей присвятили польсько-українській співпраці у протидії московській імперській експансії – як в історичному, так і в сучасному вимірі.
Дискусія зосереджувалася на спільному досвіді обох народів, спробах протистояти російському та радянському імперіалізму, а також на тому, як події минулого сьогодні інтерпретують по обидва боки кордону. Розмова показала, що історія залишається важливою точкою відліку також у дискусії про сучасну безпеку та польсько-українські відносини.
До питання історичної пам’яті звернулася, зокрема, проф. Галина Зеленько, директорка Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. Івана Кураса. Вона наголошувала, що суперечки навколо історичної пам’яті водночас є суперечками про ідентичність, а тому належать до найскладніших для подолання. Підкреслювала необхідність подальшого пошуку поляками й українцями шляху до взаєморозуміння та повернення до ідеї взаємного прощення і примирення, посилаючись на декларацію президентів обох держав 2003 року. Окремим пунктом програми стала презентація монографії Миколи Литвина „1920. Галицька катастрофа Кремля”.
Фото: Кароліна Шостак
Отже, історія під час цьогорічного форуму не була лише тлом для розмов про сучасність. Учасники наголошували, що питання пам’яті й надалі впливають на польсько-українські відносини та потребують подальшого діалогу – також тоді, коли йдеться про складні й емоційні теми.
Відбудова України: не лише політика, а й економіка
Другий день зустрічі відкрив також дискусію про те, що відбуватиметься після завершення бойових дій і яку роль у цьому процесі може відіграти польсько-українська співпраця. Панель III мала назву „Відбудова України та польсько-українське економічне партнерство: стратегічні пріоритети, можливості та ризики”.
У дискусії взяла участь, зокрема, д-р Івона Лясек-Суровець із Державної академії прикладних наук у Холмі. Розмова стосувалася економічних передумов майбутньої відбудови, можливостей розвитку партнерства між двома державами, а також пов’язаних із цим шансів і ризиків. У панелі також виступив проф. Василь Костицький із Карпатського національного університету.
Це було важливе зміщення перспективи. У Яремчі говорили не лише про те, як Польща й Україна реагують на війну, що триває, а й про те, якими мають бути їхні економічні та інституційні відносини в наступні роки.
Безпека, кордон і міжлюдські контакти
Наступну панель присвятили карпатському діалогу безпеки, польсько-українській співпраці та ролі союзників, а завершальну частину засідань – транскордонній співпраці, її нинішнім результатам і перспективам.
Саме такий широкий тематичний діапазон найкраще показує характер Яремчанських зустрічей. Поруч із колишніми президентами та парламентарями виступали історики, політологи, дипломати, економісти й експерти. Також презентували найновіші публікації й проєкти Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету та праці, присвячені польсько-українським відносинам.
Три дні розмов не завершилися появою одного документа, який міг би розв’язати всі проблеми польсько-українських відносин – та й не це було їхньою метою. На думку організаторів та учасників, необхідно підтримувати діалог одночасно на кількох рівнях: безпеки, політики, історії, економіки та регіональної співпраці. Учасники цьогорічного заходу заявили про готовність і надалі шукати відповіді на виклики, які російська агресія ставить перед співпрацею Польщі та України.
У час, коли говорити про партнерство легше, ніж обговорювати його складні аспекти, саме ця готовність продовжувати діалог стала одним із найвиразніших мотивів XIX Яремчанських зустрічей.
Текст: Артур Ліперт
Фото: Анна Семерова
