В рамках реалізації проекту „Довоєнні туристичні традиції в Східних Карпатах” у прекрасну осінню суботу група осіб з Івано-Франківська, зацікавлених туризмом, відправились у Ґорґани давніми польськими стежками.
До війни Ґорґани були чудово адаптовані під туристичну інфраструктуру, з мережею трас та пансіонатів. Сповненні життя за справою активно діючих туристичних організацій та пансіонатів, які розвивали інфраструктуру, у цих горах, щоб якнайбільше приблизити їх людям.
Всіх зібраних на старті привітав автор проекту, віце-консул з Відділу співпраці з поляками в Україні ГК РП у Львові Рафал Коцот та польський карпатський екскурсовод – Даріуш Дильонґ.
Маршрут одноденного виїзду група пройшла трасою Яремче – полонина Явір – траверс Явірника – Ґорґани – полонина Прутинок (Вовча) – Яремче. В загальному було пройдено 17 км. Долаючи трасу учасники не тільки відкривали нові гірські стежки та насолоджувались пейзажами, а й збирали гриби, що справило чималу радість і втіху.
Ґорґани складаються з трьох великих частин, відділених одна від іншої глибокими річковими долинами. Північні Ґорґани обмежені Мізункою та Лімницею і включають такі найвищі гори: Молода (1723 м), Ґрофа (1748 м), Попадя (1740 м). Центральні Ґорґани – найвища частина гірського масиву – обмежені Лімницею та Бистрицею Надвірнянською і розділені навпіл неглибокою долиною Бистриці Солотвинської, включають такі вершини: Ігровець (1804 м), Сивуля Велика (1836 м), Сивуля Мала (1818 м). Південні Ґорґани обмежуються долинами Бистриці Надвірнянської та Пруту, і включають гори: Братківська (1788 м), Чорна Клева (1719 м), Довбушанка (1754 м), Синяк (1665 м).
Після сходження з гір пан Рафал Коцот розповів про наступні цьогорічні туристичні плани та завершення сезону. Хоча в наших краях є ще немало місць, які варто побачити, але не все цього року.
Ґорґани завжди вважались найбільш дикими горами у серці Європи. Нестор польського туризму Мєчислав Орловіч, написав у 1913 році у „Щоденник Татшанського Товариства”, що нема в північних Карпатах, ані по нашій, ані по угорській стороні другого пасма гір, які були б такі пусті, безлюдні, недоступні, далекі від людських поселень, а при тому таких невідомих і невідвідуваних як Ґорґани. Десять років по тому у щорічнику „Верхи” опис Адама Ленкєвіча, який закінчують знаменні речення: Панує тут до цих пір практично нічим не зіпсована тиша і спокій. (…) В Ґорґанах можна іти зранку до вечора і не зустріти живої людини. Хто хоче на кілька днів втекти від людей, забути про світ, зашитись в ліс та гори та заспокоїти нерви серед гірської природу, тому раджу вибрати Ґорґани.
Нагадуємо, що проект „Довоєнні туристичні традиції в Східних Карпатах” організовує Генеральне консульство РП у Львові та Львівський спортивний клуб „Поґонь” у співпраці з Центром польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську.
Фото: Соломія Плетеницька, Дмитро Редька
