Загальні засади (пріоритети) Європейського Союзу (ЄС) визначає Європейська рада, на засіданнях якої збираються керівники Європейського Союзу та країн-членів ЄС. Європейські посли, обрані безпосередньо громадянами країн-членів ЄС представляють європейських громадян на засіданнях Європейського парламенту. Інтереси всього ЄС захищає Європейська комісія її членів визначають уряди країн. Уряди країн ЄС відстоюють державні інтереси своїх країн в Раді Європейського Союзу (також відома як Рада міністрів).

Європейська рада визначає загальні засади політики ЄС. Однак вона не має повноважень ухвалювати закони. Роботою ради керує її голова, а до її складу входять глави країн та урядів, і також голова Комісії. Рада збирається на засідання кожні півроку, тривають вони по кілька днів.


В законотворчій діяльності ЄС беруть участь три головні інституції:

  • Європейський парламент, який представляє громадян ЄС і обирається ними безпосередньо;
  • Рада Європейського Союзу, яка представляє уряди країн-членів. Головують в раді по черзі усі країни ЄС;
  • Європейська комісія, яка представляє інтереси усього Європейського Союзу.

Ці три інституції в рамках „звичайної законодавчої процедури” (ранішеспільного рішення”) разом визначають політику і приймають закони обов’язкові для всього ЄС. Головним чином комісія пропонує нові законопроекти, а парламент і рада їх приймають. Комісія і країни-члени пізніше відповідають за їх запровадження, крім того, комісія слідкує за правильним їх дотриманням та імплементацією.


В організаційній структурі ЄС важливу роль відіграють дві інші інституції:

  • Суд Європейського Союзу, який стоїть на сторожі дотримання європейських законів;
  • Європейський суд аудиторів (Рахункова палата), який контролює фінансову діяльність Союзу.

Права та обов’язки цих всіх інституцій визначено статутами, які є основою усієї діяльності ЄС. Статутами визначено також засади і процедури, яких інституції ЄС зобов’язалися дотримуватися. Тексти статутів узгоджують президенти чи прем’єри усіх країн ЄС, а їх ратифікацію здійснюють парламенти цих країн.


Європейський Союз має ряд інших, спеціалізованих інституцій та міжінституційних органів:

  • Європейський центральний банк – відповідає за європейську грошову політику;
  • Європейська служба зовнішніх справ (ЄСЗС) – координована верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки, котрий головує на засіданнях ради закордонних справ, а також керує спільною закордонною політикою та безпекою, наглядаючи за зв’язками та координацією зовнішньої діяльності ЄС;
  • Європейський соціально-економічний комітет – представляє громадянське суспільство, працедавців та працівників;
  • Комітет регіонів – репрезентує регіональні та місцеві органи влади;
  • Європейський інвестиційний банк – фінансує інвестиційні проекти ЄС і підтримує малий бізнес через Європейський інвестиційний фонд;
  • Європейський речник громадянських прав – вивчає скарги, які стосуються випадків незаконного адміністрування в інституціях та органах ЄС;
  • Європейський інспектор із захисту даних – відповідальний за охорону особистих даних громадян;
  • Уряд публікацій – публікує інформацію про ЄС;
  • Європейський уряд підбору кадрів – займається підбором працівників до інституцій та інших органів ЄС;
  • Європейська адміністративна школа – забезпечує спеціальні навчання для працівників ЄС;
  • ряд спеціалізованих агенцій та децентралізованих органів, на які покладено виконання численних технічних, наукових та дорадчих функцій.

Партнери

Співпраця

Медіапартнери

Kancelaria Prezesa Rady Ministrów

Проєкт фінансується за кошти Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща в рамках публічного завдання щодо допомоги полонії та полякам за кордоном

Fundacją Wolność i Demokracja

Проєкт „Польська медійна платформа Україна” реалізується Фондом „Свобода та демократія”


Матеріал містить лише погляди автора/ів і не може бути прирівняний до офіційної позиції Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща

Up