Презентація книги Тадеуша Ольшанського „Колись у Станіславові” (видання українською мовою), та зустріч з перекладачем Наталією Ткачик відбулась 1 грудня у переповненому залі Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську – участь у презентації взяло понад 100 осіб.
Зібраних у залі привітала директор ЦПКіЄД Мар’я Осідач. – Я справді рада, що видання книги Тадеуша Ольшанського „Колись у Станіславові” публіковане українською мовою. Пан Тадеуш є особливою людиною, повною шарму, доброти та щирості. Познайомившись з ним, він сказав мені таку річ, яку я тепер цитую неодноразово: „Немає Станіславова, є Івано-Франківськ, але в Івано-Франківську й надалі найкрасивішим є Станіславів”. Бажаю кожному читачеві знайти час на цей інший, чудовий світ та ще більше пізнати своє місто.”
Зустріч з перекладачем Наталією Ткачик модерував Войцех Янковскі з Кур’єра Ґаліцийського.
- Дві публікації Тадеуша Ольшанського я прочитала майже протягом однієї ночі. Мене вразив текст та фотографії. Коли дізналась, що дві книги, присвячені Станіславову розійшлись в 25 000 екземплярах, я дуже здивувалась та почала замислюватись, а чому звичайний івано-франківець, наприклад мої ровесники, не мають вільного доступу до праць Ольшанського. Саме тоді я вирішила перекласти дві книги пана Тадеуша Ольшанського і об’єднати їх в одну. Так почалась моя пригода. – сказала Ткачик.
У текстах Ольшанського воскресає мультикультурне співжиття польського, єврейського, українського, вірменського, угорського, німецького населення Галичини. Постають передумови та трагічні події, які порушили, а то й зруйнували цей не завжди гармонійний, але загалом приємний пістрявий етнологічний візерунок Станіславова.
Під час зустрічі ведучий Янковський також заохотив до розмови місцевих істориків і краєзнавців, які охоче входили у розмову.
Несподіванкою вечора був телефонний дзвінок самого Тадеуша Ольшанського, який звернувся до учасників зустрічі: „Шановні, дорогі Пані та Панове, для мене велика честь та особиста радість, що книга про моє дитинство у Станіславові і подальшу долю представлена українською мовою. Це для мене великий подарунок і повірте, що зараз я би був у Станіславові разом з вами, але вже не ті роки та не те здоров’я.
Прагну передусім подякувати Центру польської культури та європейського діалогу, а саме пані директор Мар’ї Осідач за те, що ця книга реалізована на українській мові, також Генеральному консульству РП у Львові, та передусім пані Наталії Ткачик, яка здійснила чудовий переклад.
Пані та Панове, той факт, що ця книга одночасно була видана польською у Кракові та перекладена українською доказує, що толерантність на нашому Покутті, Підкарпатті та Прикарпатті й надалі розквітає. І це є характерним для тих двох рік, які поєднуються саме там, в Івано-Франківську – двох Бистриць. Тому що там, де сходяться ріки, цвіте дружба та толерантність.
Всіх благ! Заохочую Вас до читання моєї книги і низький Вам уклін, по кресовому, по польськи!”
На закінчення офіційної частини Наталія Ткачик ще довго підписувала любителям Станіславова екземпляри публікації, нею перекладені.
Зібрані кошти з продажу книжок (5080 грн.) були передані батькам Анастасії Кобзєвої, у якої діагноз ДЦП, подвійна геміплегія, симптоматична епілепсія і потребує на лікування понад 70 тис. євро. Нагадуємо, що книжки ще можна придбати в офісі Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську (вул. Січових Стрільців, 56).
Презентація книги була проведена також у Львові та Коломиї.
Фото: Анджей Леуш
