Фото: Адам Голець / Агенція Газета

2021 рік був установлений Сеймом Республіки Польща зокрема роком Станіслава Лема. 12 вересня цього року цей видатний представник польської літератури жанру наукової фантастики, філософ, футуролог та есеїст святкував би свій сотий День народження. Тож представляємо його життєпис.

Ранні роки Станіслава Лема

Станіслав Лем народився 12 вересня 1921 року у Львові, в родині ларинголога Самуеля Лема та Сабіни Воллер. Молодий Станіслав закінчив ліцей у той час, коли розпочалася радянська окупація. З огляду на „буржуазне походження” його не прийняли у Львівську політехніку. Завдяки знайомствам тата у 1940 році почав навчання на медичному факультеті Львівського університету. Після закінчення першого курсу, Львів перейняли німці. Під час німецької окупації Лем працював механіком та зварником у гаражах німецької фірми Rohstofferfassung, яка займалася відновленням сировини.

„У цей період я дуже безпосередньо та на практиці дізнався, що я не арієць. Мої предки були євреями, хоча я не мав уявлення ані про юдаїзм, ані, на жаль, про єврейську культуру. Власне, саме нацистському законодавству я завдячую свідомість того, що в моїх жилах тече єврейська кров. Однак нам вдалося уникнути ув’язнення в гетто. Завдяки підробленим документам я разом з батьками пережив цей період”, – писав пізніше Лем у „Автобіографії”.

Розвиток літературної кар’єри

У 1946 році у рамках акції репатріації разом з батьками переїхав зі Львова до Кракова, не бажаючи приймати громадянство СРСР. Там продовжив навчання на медицині. Як сам зізнався, переломною в його житті була зустріч з доктором Мєчиславом Хойновським та посада асистента у створеній ним Наукознавчій консерваторії. Читання творів з логіки, методології науки, психології, історії природничих наук та багатьох інших галузей виявилося надзвичайно корисним для майбутнього видатного творця.

Літературна кар’єра Станіслава Лема розпочалася зі співпраці з журналами. Спершу він розміщував у них вірші, пізніше оповідання на окупаційну тематику. Станіслав Лем старався поповнювати скромний сімейний бюджет, публікуючи також у журналі „Новий світ пригод”, написаний ще у Львові свій перший роман жанру наукової фантастики під назвою „Людина з Марсу”.

Фото: Войцех Друшч / Агенція Газета

У 1948 році з’явилася книга „Лікарня Преображення”, в якій Лем повернувся до часів окупації. Ще до того як видавництво Гебетнера встигло її видати, проголошено соцреалізм і зліквідовано приватні видавництва. Машинопис потрапив до Варшави, де визнано, що книга має неправильну ідеологічну вимову. У результаті автор дописав дві наступні частини книги, але серія під назвою „Невтрачений час”, з’явилася тільки на порозі відлиги, у 1955 році. Пізніше Лем забрав з канону своєї творчості вимушені доповнення. Коли опубліковано „Невтрачений час” він вже був відомим та популярним письменником, а це завдяки виданим у 1951 році „Астронавтам” – першому фантастичному роману Лема, який з’явився у формі книги.

Творчість Станіслава Лема

Наступні твори Лема – „Повернення з зірок”, „Соляріс”, „Розповіді про пілота Піркса”, „Зоряні щоденники”, „Кіберіада” – увійшли в канон найвідоміших творів наукової фантастики XX століття. На межі науково-фантастичного та кримінального роману розмістилися „Розслідування” і „Катар”.

У 1964 році на світ з’являється „Сума технологій”, величезний твір на тему майбутнього людського виду. Станіслав Лем з острахом дивиться у майбутнє, на його думку, технологічний та медичний прогрес ведуть нас у прірву. Цю песимістичну оцінку людства та його майбутнього не поміняв до кінця життя.

„Зло сидить в нашій натурі. Всі технологічні винаходи та інновації є тільки продовженням наших природних властивостей”, – говорив Лем у травні 2001 року.

У 1982, після падіння Солідарності, родина Лемів вирішила виїхати за кордон. Спочатку на річну стипендію до Західного Берліну, пізніше на декілька років до Австрії. У Польщу Станіслав Лем повернувся в 1988 році, повіривши – як виявилося, недаремно – у горбачовську перебудову.

Фото: Генріх Макаревіч / PAP

У 80-ті роки з’явилися зокрема „Локальне бачення”, „Мир на Землі” та „Фіаско”. Пізніше письменник фактично порвав з белетристикою, писав передусім фейлетони та есеї. Загальний тираж його книг, перекладених на 41 мову, перетнув 30 млн екземплярів.

„Він сидів у своєму кабінеті та писав на старій друкарській машинці, адже писати на комп’ютері так і не навчився. Це знаменно. Показує нам, що не завдяки технічним гаджетам та поверхневому дослідженню світу розширюємо мислення, глибину проникнення у Всесвіт. Не прилади про це свідчать, а сила думки”, – згадував проф. Єжи Ястшембський.

Спогади про Станіслава Лема

У спогадах сина Томаша, Станіслав Лем був ласуном, який ховав у своєму гаражі апельсинові шкірки в шоколаді. Однак найбільшим раритетом для письменника була халва. Коли він у похилому віці захворів на діабет, говорив, що самогубство через зачинення в кабінеті з п’ятикілограмовою коробкою турецької халви, не було іб аж такою поганою ідеєю.

Письменник помер у 84 роки, 27 березня 2006 року в Кракові. Прізвищем письменника названо планетоїду 3836 Лем, перший польський штучний супутник Лем, а також вулиці в Кракові та Вєлічці.

Цієї видатної постаті не оминуть також організатори шостих Днів польської культури в Івано-Франківську. У програмі цьогорічної культурної імпрези буде представлена зокрема спадщина польського письменника.

Натомість з творами Станіслава Лема можна ознайомитися у бібліотеці Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську.

Опрацьовано на осн. dzieje.pl, culture.pl