Служба Божа за полеглих солдатів (Фото: Данута Стефанко)
У Дитятині Івано-Франківської області 18 вересня 2021 року відбулися урочистості з нагоди відзначення річниці битви, яка відбулася там 101 рік тому. Тоді вчетверо меншому загонові Війська польського вдалося затримати більшовицьку навалу. Це дало змогу врятувати польську дивізію піхоти та союзну українську кінноту. Більшість захисників загинули, а поранених більшовики добивали.
„Ми вже 13 років приїжджаємо до Дитятина. Колись ми пішки йшли сюди через поля від села. Цього року в такий сумний день, день пам’яті, ми дуже вдячні тим солдатам, які поклали своє життя, віддали все, щоби ми жили, аби жили наші батьки. Нехай пам’ять про них живе завжди. Це найважливіше – щоби не стихала молитва і жила пам’ять про цих героїв”, – сказала Ельжбета Апостолюк, полька з Івано-Франківська.
На Польському військовому цвинтарі відбулася Служба Божа за полеглих, покладено квіти та запалено свічки. В урочистостях взяли участь поляки та українці, представники влади обох країн, дипломати, поляки, які проживають в Україні та місцева українська громада. Серед присутніх також були віцемаршалек Сейму Республіки Польща Малґожата Ґосєвська, посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький та генеральна консул РП у Львові Еліза Дзвонкєвіч.
„У своїй роботі, займаючись східною політикою, а зокрема польсько-українською співпрацею, я шукаю ті моменти в нашій історії, де нам разом вдавалося здолати спільного ворога. Дитятин є символом нашої співпраці. Ця історія нас зближує. Особливо сьогодні, коли точиться війна на Донбасі, війна мілітарна, а ще енергетична, гібридна, то тим більше ми мусимо зробити все, щоби нас не вдалося посварити, будьмо разом й борімося за те, щоби наша спільна робота, наша історія нас єднали, бо тільки разом ми зможемо здолати спільного ворога”, – говорила Малґожата Ґосєвська.
Спів національних гімнів (Фото: Данута Стефанко)
Також у цьогорічних урочистостях взяли участь українські та польські військовослужбовці, зокрема, солдати Дивізіону самохідної артилерії 10 Бригади бронетанкової кавалерії зі Свєнтошова, що у Нижньосілезькому воєводстві, під командуванням підполковника Марка Левандовського. Це формування успадкувало традиції 1 Полку моторизованої артилерії, солдати 4 батареї якого захищали пагорб 385 під Дитятином.
„Ми приїжджаємо сюди з 2015 року вшановувати пам’ять усіх солдатів, які героїчно загинули, захищаючи свою Вітчизну. Щоразу перебування у Дитятині показує нам, за що ми воюємо. Наша щоденна служба, навчання – це одне, але тут, коли ми бачимо, як наші, так скажемо, „старші колеги”, віддавали життя, ми сповнюємося відчуттям того, заради кого ми насправді служимо”, – говорив підполковник Марек Левандовський.
Довший час на місці битви, яка відбулася біля Дитятина, стояв лише хрест. Лише у 2015 році вдалося відбудувати Польський військовий цвинтар. Сьогодні ним опікуються брати францисканці з Санктуарію Матері Божої у Більшівцях та Фундація Брат Сонце із Кракова.
„Ми тут, аби вшанувати тих, хто бився до останнього. Під час цих урочистостей я собі усвідомив, що ми відслужили Євхаристію, яка є смертю Ісуса Христа, також смертю тих вояків, що полягли під Дитятином. З іншого боку, Євхаристія є воскресінням, переходом до життя. Я вважаю, це єднає народи, наша віра”, – сказав о. Аркадіуш Бонк, директор Фундації Брат Сонце.
Битва під Дитятином – це, крім Задвір’я, одна із битв, які названо „Польськими Фермопілами”. Вона мала величезне значення на південному фронті польсько-більшовицької війни. Рештки загиблих солдатів, які полягли в бою з червоноармійцями, були поховані в Могилі невідомого солдата у Варшаві. Там встановлено таблицю на пам’ять про їх героїчний вчинок „Дитятин 16 IX 1920”.
Текст: Данута Стефанко
Програма радіо CKPiDE:
Фото: Данута Стефанко
