Матеуш Моравецький (Фото: PAP / Павел Супернак)

Світ повільно одужує від пандемії коронавірусу, але водночас вступає в нову еру невизначеності. Перед обличчям нових загроз та викликів необхідно по-новому поглянути на геополітичні реалії. Саме сила національних економік стане ключем до гарантування безпеки громадян.

Польща повернулася на шлях швидкого економічного зростання як одна з перших країн Європи. Вже у другому кварталі 2021 року рівень ВВП перевищив рівень до пандемії. Відсоток прийшов навіть швидше, ніж очікувалося, але це лише підтверджує, наскільки ефективними виявилися впроваджені антикризові інструменти. Стабільне становище державних фінансів дозволило створити фінансову подушку, яка захищала інтереси тисячів польських компаній та мільйонів працівників. Можна було зберегти не тільки робочі місця, а й збільшення заробітної плати. І без дійсно вищих зарплат зростання ВВП було б порожнім показником, пасткою, що породжує загрози як у соціальній політиці, так і в економіці.

У Польщі після падіння комунізму багаторічне економічне зростання лише незначною мірою переросло у зростання заробітної плати. Замість економіки із солідарністю як основою, у нас була економіка, орієнтована на панування над приростом капіталу, і тому призначена для створення нерівності. Підготовлена урядом програма угод з Польщею є пропозицією виправити цю ситуацію. Ми хочемо, щоб плоди зростання розподілялися справедливо і щоб польські працівники нарешті заробляли на європейському рівні. Польща хоче приєднатися до групи європейських лідерів розвитку. Тому модель розвитку, засновану на зниженні витрат на оплату праці та побудові конкурентоспроможності нашої економіки на основі дешевої робочої сили, слід забути.

За останні роки ми вже зробили велику частину цієї роботи. Польща займає лідируючі позиції в країнах ОЕСР за рівнем заробітної плати. Середня зарплата в Польщі зросла на 25 відсотків порівняно з 2015 роком, тоді як серед країн ОЕСР це було лише 5 відсотків. Ми також залишаємось країною з одним з найнижчих рівнів безробіття в ЄС. Водночас продуктивність праці зростає – у 2015-2019 роках вона зросла більш-менш на 5 відсотків щорічно – найвище серед усіх країн ОЕСР.

Темпи відновлення після спаду пандемії є сигналом того, що польська економіка розвивалася у правильному напрямку перед викликами, які ставить сучасний світ. Запуск процесів реіндустріалізації в рамках Стратегії відповідального розвитку виявився вигідним у контексті епідемії, яка найбільше вразила сферу послуг. Тим не менш, ми повинні усвідомлювати, що очікуються й інші негативні глобальні явища, які можуть ефективно сповільнити відскок після Covid-19. Дестабілізація ситуації на Близькому Сході, зокрема, несе великий ризик, який може спровокувати каскад змін у всьому регіоні та торкнутися всього світу. Треба припустити, що період гегемонії США закінчується і геополітика не знає поняття пустоти. На місце, яке займають американці, неодмінно прийде хтось інший, і це означатиме зміну плеяди глобальних інтересів.

Не дивно, що сьогодні ми маємо справу з відновленням мислення про економіку як одну з основ безпеки в сучасних політичних системах і державах. Оскільки в першій половині ХХ століття сила держави визначалася військовим потенціалом, у ХХІ столітті ця сила визначатиметься рівнем технічного прогресу.

Було б помилкою зробити висновок, що нарощування економічного потенціалу може бути здійснене за неоліберальними принципами. Поставлення економіки в центр роздумів про безпеку має ґрунтуватися на синергії ринку та держави. До чого може привести дезертирство держави з економіки з одночасною слабкістю багатьох інституцій? Відповідь дає приклад Польщі, яка протягом багатьох років зазнавала неоліберальну суворість. Пасивність держави не тільки не сприяла розвитку вільного ринку, а й породжувала спотворення конкуренції та вільний розквіт податкової злочинності. Так було, наприклад, у випадку т.зв. ПДВ-мафії.

Ахіллесова п’ята Польщі завжди була слабкістю податкової системи та низкою дірок у фіскальній системі. Ми лише кілька років тому відірвалися від дрімоти в цій сфері, показавши, що держава є ключовим фактором відновлення ефективності економіки. Про масштаби зневаги свідчить той факт, що деякі люди були готові вважати просту сплату справедливих податків у Польщі відхиленням. Але при ремонті державних фінансів недостатньо змінити ставлення. Вам просто потрібно впровадити конкретні рішення, які герметизують податкову систему. Для цього ми створили Національну адміністрацію доходів, зосередившись на оцифруванні процесу контролю за сплатою податків. Ефекти? Розрив ПДВ скоротився вдвічі з 24 до 12 відсотків. Ефективне податкове адміністрування, у свою чергу, збільшило операційні можливості держави з точки зору соціальної політики. Польщі вдалося досягти одночасно трьох цілей, які здаються суперечливими – проводити амбітну соціальну та інвестиційну політику, а також знижувати податки та зменшувати дефіцит бюджету.

Зменшення рівня боргу та ефективна система державних фінансів також дозволили державі належним чином реагувати на економічну кризу та дозволили побудувати інструменти підтримки для працівників та компаній, т.зв. Антикризовий щит та Фінансовий щит. Таким чином він врятував мільйони робочих місць, підтримуючи ключові соціальні програми та інвестиції в інфраструктуру. Це майже лабораторний доказ того, що ремонт податкової системи автоматично перетворюється на підвищення безпеки країни.

Текст: Матеуш Моравецький, прем’єр-міністр Польщі


Текст публікується одночасно з польською щомісячною думкою „Все, що є найважливішим” у рамках проєкту, що реалізується на Варшавській фондовій біржі

Партнери

Співпраця

Медіапартнери

Kancelaria Prezesa Rady Ministrów

Проєкт підтримує Канцелярія голови Ради міністрів Республіки Польща в рамках конкурсу полонія та поляки за кордоном 2021

Fundacją Wolność i Demokracja

Проєкт „Професійні медіа в Україні 2021-2022” реалізує Фонд „Свобода та демократія”


Матеріал містить лише погляди автора/ів і не може бути прирівняний до офіційної позиції Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща

Up