Фото: Facebook президента України Володимира Зеленського
Російсько-українська війна триває вже 10 років. Повномасштабний вимір цього конфлікту дозволив багатьом людям усвідомити його справжнє обличчя. Це боротьба добра зі злом, цивілізації життя проти цивілізації смерті, злочинів, варварства та брехні.
Окупація, повітряні тривоги, ракетні чи дронові атаки, військовополонені, жертовність героїв, які захищають вільний світ, залученість волонтерів, втрати на фронті. Ми звикли до цієї реальності. Мільйони людей щоденно шукають новини про ситуацію в окупованих місцевостях з надією на деокупацію зайнятих загарбниками територій, затамувавши подих, перевіряють імена загиблих захисників, боячись побачити когось знайомого.
Смерть, жертовність, життя. Це квінтесенція війни. Люди, солдати, віддають своє життя, жертвуючи його Вітчизні та своєму народу, борючись за життя. Війна несе в собі багато болю та страждань, але вона має й інші прояви. Кожен переживає війну в спосіб особливий, має власні асоціації. Погляньмо на війну очима поляків, які живуть в Україні. Кожен з них спробував описати війну і те, що вона в собі несе, трьома словами.
Фото: Данута Стефанко
Отець Томаш Чопор. Корець
Отець Томаш Чопор, настоятель парафії Св. Антонія у Корці Рівненської області, який вступив до територіальної оборони, згадав тут польське національне гасло – Бог, Честь, Вітчизна. Саме в Бозі мільйони людей знаходять надію в доцільність боротьби за справедливість та силу захищати свою землю. Вітчизна є спільнотою людей, які взаємодоповнюються, створюючи якнайкращий простір для суспільного та економічного розвитку. Саме честь дозволяє захищати ці цінності та з гідністю протистояти варварським методам ведення війни ворога.
Анна Лісовська. Миколаїв
Для Анни Лісовської, члена правління Товариства поляків у Миколаєві, на першому місці є віра. Попри складну ситуацію мешканців міста, яка виникає з географічного положення, жінка беззупинно вірить в перемогу України. Ця віра зміцнюється завдяки доблесті українських захисників, які невтомно тримають оборону.
Саме любов до рідної землі дає їм силу. Прикладом також любові є також мешканці польського села Киселівка Херсонської області, які повернулись до своїх домів. Як розповідала Анна Лісовська, люди там живуть буквально в халупах і підземеллях. Це руїни дуже близько до фронту. Попри страшні та небезпечні умови, з огляду на любов, вони хочуть там відбудувати своє життя.
Фото: Facebook президента України Володимира Зеленського
Маргарита Кондратенко. Харків
Про любов говорила також Маргарита Кондратенко, голова Польського культурно-освітнього центру „Дерево”. Любов має різні прояви. Ми можемо любити іншу людину, Вітчизну чи свій дім. У воєнних умовах невимовною цінністю є також довіра, яка дозволяє відкритись на потреби інших людей, нести допомогу та підтримку. Жінка підкреслила, що величезне значення має зовнішня та внутрішня сила, яка дозволяє невтомно протистояти варварським загарбникам.
Отець Павел Хом’як. Луцьк
Директор Карітас-Спес Луцьк отець Павел Хом’як також посилався на слова, відомі всім полякам, Бог, Честь та Вітчизна. Як підкреслив, без Бога та без честі захист Вітчизни неможливий.
Анна Моргачова. Київ
Намагаючись описати війну трьома словами, Анна Моргачова, вчителька польської мови, історії та культури, а також діячка польського середовища в Києві, підкреслила підтримку. Жінка згадувала, що відчула велику підтримку від різних людей, але й могла нею з кимось поділитись. Другим словом є родина – першочергова та найважливіша цінність. Натомість третє слово це дім. Завдяки рішучості українських захисників Анна Моргачова, як і багато інших мешканців України, могла залишитись у своїй родинній місцевості.
Фото: Данута Стефанко
Анастасія Стрельцова-Ніколенко. Одеса
Анастасія Стрельцова-Ніколенка зі Спілки поляків в Україні, Відділ ім. Адама Міцкевича в Одесі, підкреслила, що польське національне гасло „Бог, Честь, Вітчизна” стало для неї святим. Саме в Костелі, ідучи на зустріч з Богом, вона отримає підтримку, якої ніхто інший не може надати. Зі слів жінки, поляки в Україні мають дві Вітчизни, дбають про них і працюють для їх добробуту. Молоді покоління повинні пам’ятати свою рідну мову, пам’ятати, що мають Вітчизну – Польщу, але також захищати свою Вітчизну – Україну.
Вікторія Шевченко. Звягель
Віра, Надія, Любов. Саме ці три Божі Чесноти є фундаментом і мотивацією для Вікторії Шевченко, голови Польського культурно-освітнього товариства ім. Юліана Люблінського, директора Суботньо-недільної школи ім. Ядвіги Якубовської у Звягелі, яка з перших днів повномасштабної російсько-української війни залучається в допомогу військовим і цивільним.
Як бачимо, навіть війна може виявитись не тим, чим здається, а в її темряві видно світло, яке випромінюють жертовні люди, що діляться з іншими любов’ю, теплом, підтримкою, допомогою, часом і добрим словом. Кожна з таких осіб причиняється до перемоги добра над злом і є цеглинкою, яка будує кращий світ.
Текст: Данута Стефанко
