Кадр з фільму „Синдром Гамлета”
Нагороджений на фестивалях у Локарно та Кракові документальний фільм Ельвіри Нєвєри та Пьотра Росоловського „Синдром Гамлета” – це розповідь про Україну, яка бореться, та її героїв. Розповідь непроста, зворушливо правдива, яка втікає від простих діагнозів.
Їх об’єднали „Гамлет” і війна. Коли у 2014 році на Донбасі пролунали перші російські постріли, життя кожного з них змінилося назавжди. Славік пішов воювати за свою країну, а через кілька тижнів разом зі своїм підрозділом потрапив у полон. Катя в 2014 році кинула навчання і, всупереч благанням матері, пішла зі зброєю в руках на фронт. Роман не хотів стріляти, став фронтовим медиком і місяцями рятував своїх побратимів на передовій. Оксана (сьогодні акторка варшавського Повшехного Театру) брала участь у протестах на київському Майдані, а Родіон, родом з Донецька, під час війни шив військову форму та організовував гуманітарну допомогу.
Через вісім років після початку війни всі вони збираються разом на театральній сцені. Під керівництвом режисера Рози Саркісян готують виставу за мотивами „Гамлета”. Але цей „Гамлет” – не звичайна постановка. Це історія, зіткана з особистих спогадів і травм, з пережитих драм і прихованого болю. На сцені кожен з них мусить зіткнутися з демонами війни.
„Синдром Гамлета” / Трейлер
Роману складно розповідати про жах перебування на передовій, Славіку – про суїцидальні думки, а Каті – про страх зґвалтування та сексизм в армійських лавах. Адже історії, з яких складається „Синдром Гамлета” – це не лише драматичні спогади про злих загарбників і драму війни, а й гіркі роздуми про національне піднесення та самотність героїв. Герої сміливо говорять про відсутність психологічної допомоги для тих, хто занадто багато бачив і пережив, про те, як роль героя забирає право на страх, і про те, що втомлене війною суспільство часто сприймає ветеранів як шкідників, які унеможливлюють мир з окупантами.
„Синдром Гамлета” – це не та історія, яка розвеселить серця, а фільм, який, як і вистава, яку приготували герої, покликаний спровокувати до роздумів про народ, єдність, спільні ідеали та патріотизм, під час яких можна відверто говорити про те, що складне, навіть якщо це не вписується в картину. Таким чином, приватна терапія кількох акторів перетворюється на сеанс колективної психотерапії, що проводиться в дусі щирості та взаємоповаги.
На жаль, реальність дописала до „гамлетівського синдрому” драматичне продовження. Коли в лютому 2022 року почалося велике російське вторгнення, героям знову довелося поставити собі питання „бути чи не бути”. Сьогодні деякі з них знову воюють зі зброєю в руках, інші допомагають армії та біженцям.
Кадр з фільму „Синдром Гамлета”
Похмурий епілог, який додала фільму війна, робить „Синдром Гамлета” ще важливішим і актуальнішим. Це запрошення до розмови про те, чим сьогодні є спільнота і обов’язок перед нею. Творцям документальної стрічки вдалося зафіксувати надзвичайний, драматичний момент в історії та призвести до того, що в приватних портретах кількох героїв можна побачити народ, а також пізнати зовсім іншу перспективу подій російсько-української війни.
Мешканці Івано-Франківська зможуть переглянути фільм 20 січня 2024 року о 18:00 год. в Центрі польської культури та європейського діалогу. Це буде також нагода порозмовляти з його творцями.
Джерело: culture.pl
